Читачі „Берега надій” пам’ятають, як на початку літа депутат обласної ради Володимир Рой ініціював ремонт дороги на Славгород силами аграріїв та місцевих громад. В іншому випадку до наступного року, коли на неї, можливо, виділять кошти з держбюджету, на балансі якого вона знаходиться, від неї нічого не залишиться. 
Ініціативу ніби підтримали всі, але в реалізації задуманого виникло кілька проблем. Одна з них - інформація шляховиків про те, що вона будувалась не на бітумі, а на дьогті, тому асфальт на ній не триматиметься. Отож, як тимчасовий вихід, вирішили позасипати ями шлаком, щоб зупинити їх розширення. На період жнив це допомогло, але потім шлак вимився дощами, і дорога знову перетворилась в жахливе побоїще.
То що  - капітуляція?
Виявляється ні. Це довів керівник ТОВ „ДВК” Дмитро Гапоненко, який за кошти підприємства вивів на трасу шляховиків і здійснив ямковий ремонт дороги від Гірок до свого елеватора на станції і далі від Славгорода у напрямку траси Харків-Сімферополь якісним асфальтом. Вийшло чудово і триматиметься довго.
За словами Дмитра Миколайовича, обійшлося це майже у мільйон гривень, але терпіти далі таку розруху уже не міг ні він, ні техніка. 
То ж, як пересвідчуємось, варіант порятунку траси на Славгород є. Інше питання – чи це справа фермерів, які з року в рік платять все більші податки, купують все дорожчі добрива, пальне, техніку, насіння при тій же вартості вирощеного? 
Від кого чекати  відповідь: від новобраного Президента та нардепів, очільників області, району чи ОТГ?  Одне зрозуміло без слів – водії щиро вдячні Дмитру Гапоненку та всім, хто будь-яким способом ремонтує дороги.

Вл. Інф.