Понеділок віддавна вважався важким днем, нещасливим, святом відьом і русалок. Цього дня не рекомендувалося починати якусь велику роботу, а також білити хату, прясти, мити голову, вирушати в далеку дорогу. До речі, подібне повір’я існує в англійців: якщо в понеділок корабель вийде в море, то неодмінно потоне.
Але в Україні існував цікавий звичай, який так і звався «понеділкування». Його коріння сягає ще часів матріархату. А полягав він ось у чому. Перед тим, як дати згоду на заручини, дівчина, до якої парубок засилає сватів, запитувала, чи дозволяє він їй понеділкувати. Якщо так – дівчина погоджувалася на шлюб, якщо ні – парубок отримував гарбуза.
Понеділкування – традиція молодих заміжніх жінок щопонеділка збиратися у чиїйсь оселі та готувати смачні страви, колективно прясти, шити, вишивати тощо. Цей обряд був необхідним для молодого жіноцтва – різкий перехід від дівування до суворого родинного життя впливав на психологічний стан. Адже дівчата тоді виходили заміж досить рано – у 14-16 років, і в них ще живі були спогади про дівування: вечорниці, досвітки, танці… Багатьом кортіло ще погуляти, але за традицією заміжнім це уже заборонялося.
Цей день був справжньою відрадою перших шлюбних місяців молодих жінок. Народний звичай забороняв відвідування понеділкування чоловікам і свекрухам. Коли ж молодиці дорікали, вона нагадувала дану чоловіком обітницю-дозвіл на понеділкування. Якщо ж чоловік не дотримував свого слова, дружина залишала за собою право розірвати шлюб.
А віру у «важкість» понеділка в Україні можна пояснити конкретними історичними обставинами. Зокрема, після впровадження на Русі християнства наприкінці Х ст.
великий князь Київський Володимир наказав усім новохрещеним з’являтися в неділю до храму на молитву, а тих, хто не приходив, жорстоко карали саме в понеділок. Навіть ще у XVIII столітті селян, які були відсутні під час недільної служби, в понеділок прив’язували біля церкви.
Вислів «понеділок – важкий день» дехто вважає забобонним, але фізіологи, психологи знаходять ґрунтовні докази того, що день після відпочинку справді є важким для роботи. Адже відбувається пристосування організму, в тому числі й психіки, до виконання певного виду роботи.
Іван ГУСАРОВ.
с. Дерезувате.
|