Набувши досвід мами «п’ятачка» і першачка, хочу поділитися враженнями від освітнього процесу в умовах сьогодення.
Так склалось, що мої діти не тільки навчаються за різними програмами (адже молодша вчиться вже за НУШ), а ще й  в різних школах. Моя доня Соломія – учениця НВК 1-Б класу – зараз щоденно має по три уроки в онлайн режимі. Чесно скажу, що спочатку зі скептицизмом поставилася до пропозиції вчителя спробувати такий формат занять.
Перша спроба була переповнена емоціями від незвичної форми спілкування. Багато часу забрали організаційні моменти та налаштування звуку. Було важко, складно і, здавалося, що користі від цього буде мало. Та вже за кілька днів я кардинально змінила своє ставлення. Безмежно вдячна нашій вчительці Ірині Красько, що переймаючись майбутнім наших малят, проявляє терпіння як до діток, так і до нас, батьків. 
Зараз це повноцінні уроки. Діти завдяки умінням вчителя зібрані, залучені стовідсотково до навчального процесу. Відпрацьована техніка: як підняти руку, аби тебе помітили (а це, скажу вам, задача не з простих, бо на екрані комп’ютера понад 20 онлайн рухливих зображень діточок), як поставити питання, як дати відповідь. Звісно, є залежність від якості інтернету та взагалі від технічного оснащення. Але наша вчителька доклала чимало зусиль для того, щоб організувати непосидючих першачків, заохотити їх до нового формату навчання. Ірина Ігорівна на початку сказала: «Першого вересня, прийшовши до класу, діти теж ще не знали що до чого, але ж ми впорались тоді, зможемо і зараз!». 
З моїм п’ятикласником трохи інша ситуація. На початку введення карантину вчителі давали завдання в телефонному режимі: вправи з мови, математики, історії, креативні тести та розмальовки із зарубіжної літератури – одним словом, педагогічний колектив рідної ЗОШ №1 тримали 5-Б в тонусі. Навіть конкурс малюнку оголосили, аби всі дисципліни були охоплені увагою. А ось з шостого квітня мій син Ярослав почав опановувати ще й дистанційну освіту, як то кажуть, сам на сам за загальнонаціональним дистанційним навчанням. Для мене як для мами зручно, бо можу переглянути урок (поданий матеріал) у вільний час та, задавши питання, перевірити, наскільки засвоєно тему. Звичайно, яскраві сюжети уроків, динамічні руханки, інтерактивна подача інформації відповідають вимогам сучасних дітей, але на мою, можливо, консервативну думку, «живого» спілкування учитель-ученик такі уроки не замінять. 
Зараз чудова нагода чітко засвоїти, що не варто гаяти час в очікуванні завершення карантину, а треба ловити мить, адаптуватися та жити!

Оксана СВАЛЯВИНА.
м. Синельникове.