В оточенні юні старість не лякає.
Літній вік – так називаємо ми іноді старість. Але для когось він і не літній уже, а осінній або зимовий. Існує цікава закономірність: схильність людини до довголіття зумовлена її бажанням жити. Науковці дійшли висновку, що ні кар’єрний успіх, ні соціальний статус не позначаються на тривалості життя. Кількість прожитих років не залежить від статі. Але кажуть, що люди, яких люблять і які люблять, живуть довше. Безумовно, бо відчувають позитивні емоції.
Отже, головний чинник, що впливає на схильність до довголіття, є життєствердний психологічний настрій. Найдовше в нас живуть ті, хто не боїться старості й знає, чим зайнятися після виходу на пенсію.
А ось мій друг і колега по колишньому колгоспу Павло Олександрович Данильченко, який у свій час дуже багато зробив гарних справ для села і людей, колись запланував собі прожити 100 років. І це йому майже вдалося – він прожив 96. Крім загальновідомих постулатів, він керувався власними 12-ма заповідями довгожителя.
Я наслідую його приклад, бо за плечима вже промайнула дев’яноста весна. Пролетіли роки кленовим листям і бабиним літом, квітували яблуневою заметіллю, жайворонковими трелями, симфоніями шелесту пшениць, дзвінко колосилися хлібами. Воістину, життя прожити – не поле перейти. Вже більше як півстоліття поспіль, одразу після армії, топчу синельниківський ряст, оскільки зрозумів, що саме тут моя доля. На життєвому шляху всякого траплялося: були й хвилювання, й сумніви, чимало помилок і труднощів, але найбільше – світлого, корисно творчого, щоб діяти, бути, творити. Прагнув бути між людей і з людьми. Живу їх пошуками і бідами. Так велить моє серце.
Зізнаюся. Я тішуся і маю насолоду з того, що наприкінці свого віку можу віддавати значну частину своїх сил і слово читачам газети з романтичною назвою «Берег надій».
Майже епілог
Старий – значить негодящий, нема чого з ним панькатися… так думає деяка частина молоді. Але ж, як би високо людина не сягнула – поважати старість повинна! Інакше вона мимохідь руйнує в собі все людське. Стає байдужою і бездушною.
Старість… Вона прийде до кожного. Хтось буде мати дітей та онуків, комусь доля визначить доживати віку на самоті. Але всім для щасливої старості насамперед потрібні ласка, увага, терпимість.
Валентин ВАСИЛЕНКО, Почесний громадянин району, член громадської редколегії.
12 заповідей довгожителя Павла Данильченка
1. Більше бувати на свіжому повітрі.
2. Рано лягати спати і вставати.
3. Сну віддавати 6-7 годин – не більше і не менше.
4. Інколи пийте чай і каву, а від алкоголю відмовтесь зовсім.
5. М’ясо їжте не більше одного разу на добу.
6. Щоранку приймайте гарячу ванну.
7. Носіть одяг із грубої тканини.
8. Відпочивайте, раз на тиждень не обтяжуючи себе читанням і письмом.
9. Уникайте великих хвилювань.
10. Якщо ви самотні – знайдіть подругу.
11. Уникайте жарких приміщень.
12. Для кращої роботи того чи іншого органу слід вживати у їжу страви, приготовані з відповідних субпродуктів тварин і птахів.
|