12 квітня людина злетіла в космос. Та, віддаючи шану першому космонавту  Юрію Гагаріну, не варто забувати й про тих, хто зробив можливим його політ.

Я хочу розповісти читачам нашої улюбленої газети про тернистий шлях людства в небо і про внесок українців у цю космічну епопею.
У 1969 році, після вдалої висадки на Місяць американських астронавтів, вчений Джордж Лоу зізнався: «Ми розшукали маленьку непримітну книжечку, видану одразу після революції в Росії. Її автор Юрій Кондратюк аргументував і розрахував енергетичну доцільність схеми висадки на місяць».
Українське прізвище вченого зацікавило тодішнього першого секретаря ЦК КПУ Петра Шелеста. І виявилося, що Юрій Васильович Кондратюк помер ще в 1921 році, і з того часу під цим прізвищем ховається механік-самоучка Олександр  Гнатович Шаргей.
Він народився у Полтаві в 1897 році, із золотою медаллю закінчив Полтавську чоловічу гімназію і вступив до Петроградського політехнічного інституту. Перша світова, громадянська війни – не кращий час для наукової діяльності, тим більше, що Шаргей став ворогом для радянської влади, оскільки був призваний до білої армії, як і для білогвардійців, адже двічі тікав. Саме тоді він і дістав документи померлого студента Київського університету Юрія Кондратюка, під чиїм іменем і прожив до кінця своїх днів.
У 1929 році він видає книгу «Завоювання космічного простору», один екземпляр якої надіслав Ціолковському. Крім того, веде активне листування з видатними вченими в галузі  космонавтики.
Не минула Кондратюка-Шаргея (на фото) доля багатьох: за доносом він був арештований та засуджений. Табір замінили поселенням, де він працював у закритому конструкторському бюро НКВС. Пізніше йому запропонували працювати у Корольова, та через запитання в анкеті, які могли викрити його, Юрій Васильович відмовився. З перших днів війни пішов добровольцем на фронт, де й зник безвісти…
Він жив космосом. На підлозі його маленької кімнати лежали величезні листи з кресленнями. У своїй першій праці 18-річний юнак пройшов тим же шляхом, яким потім пішло людство, освоюючи космос. Він мріяв випробувати дію пристосування для підйому в атмосферу, про здійснення польоту на Місяць без зупинки та з зупинкою, обліт навколо нашого супутника… І через 50 років американці повторили його шлях, здійснивши міжпланетний переліт.
У своїх працях Юрій Васильович також прийшов до висновку, що для посадки на Місяць необхідно використати окремий посадочний модуль. Вірність розрахунків і проектів вченого наочно підтвердив політ «Аполлона» та висадка на Місяці американців Армстронга та Олдрина.
Один з науковців сказав: «Доживи Кондратюк до наших днів, ми мали б геніального космічного конструктора». Це доводить усе коротке життя Юрія Кондратюка-Олександра Шаргея.

Іван ГУСАРОВ.
с. Дерезувате.