В минулих номерах «Берега надій» ми вже розповідали про суперечки навколо створення ще одного Центру первинної медико-санітарної допомоги – окремого для Іларіонівської громади. Вже дві районні сесії поспіль точаться дискусії з цього приводу, але на перше засідання робочої групи з питань реорганізації районного Центру ПМСД ніхто з голів ОТГ не з’явився.

Як повідомив голова районної ради Костянтин Кравченко, про свою відсутність повідомив лише Роздорський селищний голова Сергій Забудько, а Раївський сільський голова Юрій Мартиненко делегував замість себе начальника відділу з гуманітарних питань.
Костянтин Валентинович перед початком засідання наголосив, що Синельниківський район – це 5 ОТГ – Раївська, Роздорська, Зайцівська, Іларіонівська та Славгородська і дві сільські ради – Писарівська та Дерезуватська. На сьогодні громади прийняли не всі повноваження на себе, тому не повинні ігнорувати засідання, на яких вирішуються спільні питання.
Очільник району окреслив схему, на якій показано, що раніше адміністрація Центральної районної лікарні здійснювала управління міськими та районними ФАПами й амбулаторіями, швидкою допомогою. Це майже 40 чоловік, які надавали медичні послуги населенню району та міста (приблизно 70 тисяч). У 2011 році первинна ланка відокремилась від вторинної – стало 60 працівників. Два роки тому Центр первинної медико-санітарної допомоги розділився на районний та міський – це ще додаткових 30 чоловік. Тепер планується відкриття чергового центру з додатковими працівниками і все це на ту ж кількість населення.
Як пояснює голова райради, це зовсім не доцільно, бо таким чином якість медичного обслуговування не стане краще, лише додасться ще один витратний пункт:
- Я пропоную розвивати сімейну медицину, а не управління. Треба сприяти розвитку і навчанню сімейних лікарів, яких сьогодні катастрофічно не вистачає, а не створювати черговий Центр. Ось чому депутати райради не підтримали на сесії прагнення Іларіонівської громади відокремити первинну медицину.
Проаналізувавши фінансування Центру за І півріччя, з’ясувалося, що на заробітну плату, комунальні послуги, бензин і запчастини для автомобілів ФАПів і амбулаторій витрачено 9 мільйонів 857 тисяч гривень. Держава виділила 5 мільйонів 100 тисяч, інші – понад 4,5 мільйонів – лягли на плечі районної ради (3 мільйони 736 тисяч) та громад. При цьому Зайцівська не перерахувала 486 тисяч гривень медичної субвенції, яку надає держава громадам, як транзитерам. Тож, за словами головного лікаря ЦПМСД Інни Шарамок, в цьому місяці заробітну платню медпрацівникам їхньої громади платити нічим.
На засіданнях робочої групи планується перегляд штатного розпису ЦПМСД (пропонується скоротити стоматологів та акушерів-гінекологів), обговорення з головами громад доцільності деяких амбулаторій та ФАПів (пунктів здоров’я, в яких лише два рази на тиждень працюватиме виїзний лікар з медсестрою). Одним словом – оптимізувати мережу закладів первинної ланки, шляхом реорганізації, створити комунальне некомерційне підприємство «Синельниківський ЦПМСД» районної ради.
Заступник головного лікаря ЦПМСД Олександр Губенко розповів, що зіткнулися з вкрай повільним підписанням декларацій з сімейними лікарями – усього 1036 пацієнтів, не зважаючи на те, що майже всі районні заклади мають комп’ютери та Інтернет. Тож Костянтин Валентинович запропонував Інні Володимирівні вести щотижневий облік по всіх сільських медустановах, а п’ятьох, що «пасуть задніх» після роботи запрошувати на з’ясування причин неефективної роботи.
Отож на наступне засідання робочої групи окреслили плани: підготувати «дорожню карту» (стратегію і план розвитку системи, основні кроки) та штатний розпис, отримати письмові відповіді від голів сільських та селищних рад з баченням подальшої долі ФАПів та амбулаторій, які розташовані на їхніх територіях.
Після того як районний Центр пройде намічені етапи реорганізації, отримає ліцензію на надання медпослуг, укладе з Нацслужбою здоров’я України угоду, згідно з якою отримуватиме державне фінансування за принципом «гроші йдуть за пацієнтом», районна рада планує передати майно зі спільної власності територіальних громад до комунальної власності громад.
- А далі вони нехай самі вирішують створювати їм свої Центри чи ні, - підсумував голова райради.
На засіданні також порушили питання вторинної медицини про спільне фінансування (район, місто та громади) енергоносіїв Центральної районної лікарні на наступний рік. Головний лікар ЦРЛ Петро Довгань хоче запевнитися в тому, що районна рада та громади гарантують надати кошти на опалення лікарні в розрахунку 70 гривень 63 копійки на одного жителя, керівництво міської ради свою долю віддати пообіцяло.
Міська рада вирішила направити медичну субвенцію по вторинній медицині районній раді, яка, в свою чергу, прийняла рішення про делегування коштів міськраді. Зараз вирішуються питання делегування на вторинну медицину громадами району.
- У міськраді немає кому займатися медициною, вони бояться її брати на себе. Куди їм тягнути таку серйозну машину, як ЦРЛ? У нас ця система налагоджена, бо все життя цим займаємося, - виказав своє бачення голова райдержадміністрації Сергій Турченюк.
Населення району понад 37 тисяч, з них 1762 з Писарівської та Дерезуватської сільрад (за цих райрада обіцяє перераховувати гроші), решта – живуть в громадах. Від очільників останніх головний лікар ЦРЛ просить розуміння та гарантії, що з нового бюджетного року – з 1-го січня «газова заслінка» для лікарні не буде перекрита:
- Наша лікарня гірше за всі фінансується з місцевих бюджетів, бо не можемо між собою домовитися. Я повинен провести тендер на очікувану вартість на газ, воду, електроенергію, тому єдине, що прошу – закрити питання спільного утримання енергоносіїв.
Отож на наступне зібрання робочої групи, яке планується найближчим часом, члени засідання хотіли би бачити голів громад, щоб отримати гарантії щодо спільного фінансування енергоносіїв для вторинної ланки медицини.

Орися ЛАДАТКО.