Економія

В автобусі бабуся розповідає своїй сусідці, яка сидить поруч:
- Не треба скаржитись на бідність. Ніхто ще з голоду не помер. Ось я тобі розповім, як економлю. Ще з давніх часів у мене зберігся великий круглий таз. Стаю в нього, поливаю себе заздалегідь підігрітою водою і миюсь. Воду ж виливаю в відро, яке ставлю до туалету. Цим мию унітаз після користування. На кухні теж намагаюся економити. Нагріваю в мисці воду і мию посуд. Вмикаю кран і полощу. Все це зливається в миску, а потім – теж у відро. Якщо овочі чи фрукти мию – теж воду збираю. Ось і економія.
І електроенергію теж намагаюся економити. Вимикаю телевізор, коли кудись іду. Та навіть як на кухні готую, то теж вимикаю. А як же інакше? Пенсія в мене 1700 грн. Тому й треба все розраховувати наперед.

Куди нам до Європи!

У черзі молодий чоловік у світлій куртці ділиться із знайомим своїми враженнями від поїздки на заробітки до Європи:
- Три місяці працював у Чехії. Нелегко, звичайно. Робота була – ні хвилини відпочинку. Правда, 15 хвилин давали, а потім – знову. Знаєш, що вражає? Чистота скрізь! Там не побачиш недопалків, взагалі – ні папірця, ні будь-якого непотребу. У нас би так!
Через кілька хвилин цей чоловік, розплатившись за товар, виходить на тротуарну доріжку. Буквально через хвилину кидає під ноги недопалок. Туди ж летить і порожня коробка з-під цигарок…
Так, ми не Європа. Нам до неї ще ого-го скільки!

Не все так і погано

Автобус, котрий везе із східної частини до Привокзального ринку пасажирів, часто переповнений, особливо пільговий. Ось спостерігаю таку сцену. На кінцевій зупинці пасажири один за одним полишають салон. Раптом потік зупинився – якась жіночка з ціпочком не може зробити крок на вулицю. І так пробує, і сяк. Із задніх дверей виходить чоловік і, помітивши ситуацію, прямує до невдахи і подає їй руку. Жінка врешті ступає на землю. Однак чоловік не поспішає відходити і кожній наступній пасажирці подає руку, допомагаючи вийти. Скільки слів подяки він тоді наслухався!..

 Порозумілися

Спостерігаю таку сцену. Розмовляють дві мами. Неподалік граються діти.
- Марино, твій Дениска уже вдруге б’є мою Ганнусю. Причому по голові. Може, ти якось вплинула б на нього?
- Б’є, значить, заробила. Хай не лізе до нього.
- Але ж ти не знаєш… В будь-якому випадку бити не можна.
- Пішла ти (далі з вуст молодої гарної жінки лунає брудна нецензурщина)! А мій син молодець. Так і треба робити! – виносить свій вирок юна мама. – І не підходь більше до мене із такими питаннями, бо й ти получиш! (розмова наведена дослівно).
Весь цей діалог відбувається в присутності дітей. Отже, син отримав добрий урок від мами. І чи не обернеться він проти рідної людини, коли хлопчик стане дорослим?

Добірку підготувала Ася МАРИНЕНКО.