1-го лютого 90-річний ювілей відзначила активна учасниця художньої самодіяльності, колишня солістка народного ансамблю «Срібні джерела» Зайцівського БК –  Ганна Митрофанівна Уманська. 

Колеги з ансамблю вважають пані Уманську мудрою наставницею, бо з 35-ти років, які присвятила колективу, 33 була старостою. Прихильники співочого таланту жінки називають її берегинею української народної творчості й досі насолоджуються виступами на сцені з дотепними гуморесками, які інколи пише й сама. А діти, онуки та одинадцятеро правнуків безмежно люблять свою матір, бабусю, прабабцю, берегиню сімейного вогнища та добру порадницю.
На святі пролунало безліч вітань та щирих слів на честь ювілярки. Так, заступник голови районної ради Володимир Колесник від себе та голів райради, РДА й Зайцівської громади – Костянтина Кравченка, Валерія Воробйова і Володимира Хорішка подякував за багаторічну плідну працю на теренах Синельниківського краю, побажавши доброго здоров’я, любові й поваги від людей.
Голова районної ради ветеранів Іван Житніков зі словами: «І так до ста років» поцілував руку зайцівської артистки. Заочне вітання переказав й заслужений працівник культури України Ігор Білий, присвятивши римовані рядки талановитій жінці.
Колеги з ансамблю на чолі з художнім керівником Володимиром Фоменком підготували для Ганни Митрофанівни низку приємностей, на які вона зовсім не очікувала. Іменинниця в королівських шатах, які Володимир Іванович діставав в обласному театрі, зійшла на «трон» під щирі оплески. Колеги, прикрасивши погруддя медаллю «90 років», а голову короною, запалили святкові вогні на честь ювілярки. 
Вітання в газеті «Берег надій», сплетений гачком оберіг – янгол-охоронець від майстрині-односельчанки Людмили Панченко та справжнє грошове дерево з листочками-купюрами й плодами-монетами від «джерельчан» з побажанням його процвітання та примноження – далеко не увесь перелік подарунків. Насамкінець вітали винуватицю свята за щедрим українським столом, а Ганна Митрофанівна побажала присутнім: «Нехай Бог оберігає вас від всякої біди: сьогодні, завтра і завжди».
 

Орися ЛАДАТКО.