Що може бути красивішим від квітучого яблуневого саду! А що може бути прибутковіше від високоврожайного технологічного саду на крапельному зрошенні?

Приблизно так переконували свого часу чиновники з міністерства сільського господарства селян та бізнесменів, агітуючи розвивати садівництво, пропонуючи навіть державне відшкодування на закладку нових насаджень. І садів дійсно побільшало, приміром,  як на Синельниківщині, так і на Васильківщині. Зокрема, сад „Дніпровські сади” на території Василівського старостату став одним з найбільших у Синельниківському районі.

Та, як виявилось, закласти сад та вивести його на високоврожайний рівень це лише пів справи. Головне – ринки збуту, про що наші міністерські чиновники якраз нічого й не подумали. Неготовими виявились прийняти таку кількість сировини вітчизняні переробні та торгівельні мережі, а самі виробники також ще не встигли обзавестись сучасними овочесховищами довготермінового зберігання продукції. В результаті вийшло так, як нам розповів управляючий Синельниківського підрозділу „Дніпровських садів” Віктор Пасько:
- У селянина є дві біди – неврожай та великий врожай. Цього року ми як ніхто у цьому переконались, відправивши тисячу тонн вітамінної продукції до сховищ, а ще не менше 500 тонн „похоронивши” прямо у міжряддях.
У сказаних словах ми наочно переконались буквально через кілька хвилин, коли заїхали на територію саду, де значна частина міжрядь дійсно була суцільно усіяна яблуками. Чимало висіло також на деревах, але і їх уже ніхто не збирався збирати – попит вітчизняного ринку перенасичений.    
Враження, звичайно, моторошне і спокійно дивитись на це, особливо людині, яка виросла на селі, неможливо. Вже не беручи до уваги затрати, які понесло підприємство на полив, захист від шкідників та бур’янів, а просто через усвідомлення того, що в наших школах та садочках дітям пропонують пакетований сік сумнівної якості, а далеко не всі українці вволю наїлись яблук, яким тут судилось згнити на землі. Можливо, хоча б на умовах спонсорської допомоги варто було реалізувати частину врожаю?
- А хто вам сказав, що ми цього не робили? – дивується Віктор Романович. – До Василівського садочку та школи завозили, Варварівській школі та районній центральній лікарні пропонували стільки скільки зможуть зібрати та вивезти. Запрошували місцевих жителів також приїхати в сад і безкоштовно назбирати яблук для своїх сімей. Але захотіло лише кілька чоловік, а решта невдоволено скривились – та, збирати..., ось якби ви по домівках завезли...
А яблука цього року вродили дійсно чудові на всіх 43-х гектарах. І сорти тут підібрані одні з кращих: Гала Маст, Чемпіон Рено, Джонаголд, Голден Делішес, Юномі, Фуджі. Різні за смаком, за строком дозрівання та терміном зберігання, здатні задовольнити забаганки найбільшого гурмана. Але тільки ті, які потраплять до споживача, звичайно. А доля решти, на жаль, уже визначена недавніми приморозками...
Така ситуація, як стверджують експерти, по всій Україні. Але триватиме вона не дуже довго, вважають аналітики. Вже з грудня ціни на яблука почнуть зростати в середньому на 1-2 грн. щомісяця до наступного врожаю. Таке зростання цін пояснюють нетривалим терміном зберігання – частина яблук зіпсується, а сорти, які зберігаються краще, фермери притримають до кращих часів, коли ціни на них будуть значно вищими.
Очікується, що за підсумком 2018 року приріст обсягу валового збору яблук в Україні складе до 15%. Причина в активному інтересі фермерів до вирощування яблук за рахунок великих перспектив експорту як самих плодів, так і продуктів переробки. На сьогодні яблука – традиційно найбільш популярний для вирощування фрукт в Україні, обсяг їх виробництва складає близько 70% від усіх вирощуваних фруктів та ягід у країні.
Нагадаємо, експорт яблук з України в першому півріччі 2018 року досяг 24 тис. тонн – в 3,9 рази більше, ніж у першому півріччі 2017-го. Це принесло Україні $8,2 млн. валютної виручки, що в 5,3 рази більше, ніж у 2017 році. Головним покупцем українського яблука все ще залишається Білорусь, яка також активно нарощує обсяги імпорту цієї продукції.
В 2018 році виробництво яблук також суттєво зросло в більшості країн головного виробництва. Урожай в ЄС буде рекордним – 12,6 млн. тонн. Польща, головний постачальник імпортного яблука в Україну, планує зібрати в цьому році 4,5 млн. тонн, тобто на 2,5 млн. тонн яблук більше, ніж в минулому році. Для порівняння, урожай яблук в Україні очікується на рівні 1,1-1,2 млн. тонн. Експерти впевнені, що в цьому сезоні ціну на яблуко буде вирішувати виключно якість, попит буде в основному на продукцію преміальної якості, але середня ціна буде значно нижчою, ніж в минулому році. 
Навесні попит на некондиційне яблуко буде нульовим. Але попит на якісне яблуко буде стабільним і до кінця сезону експортні ціни на нього можуть навіть зрости до 8-10 грн./кг. На внутрішньому ринку ціна протягом сезону особливо не зміниться, але яблуко не преміальної якості буде проблемним товаром протягом всього сезону
До речі, при поставках до Азії чиста ціна виробника може досягнути 15-18 гривень за кілограм, але за умов відповідних інвестицій в логістику та оборотні кошти. Але саме цього зараз і не вистачає українським садівникам. І реалізуються такі перспективи тільки тоді, коли, нарешті, в Україні з’явиться чітка аграрна політика, націлена на національні інтереси. Тоді, можливо, все буде, як у пісні: 
„Жить  и верить – это замечательно.
Перед нами – небывалые пути:
Утверждают космонавты и мечтатели, 
Что на Марсе будут яблони цвести.”

Станіслав ТКАЧОВ.