З 1-го січня вступили в дію нові правила прибуття карет швидкої допомоги до місця виклику. Відтепер швидкість приїзду бригади «103» залежить від того, з якою скаргою звернувся громадянин.
Так, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16-го грудня 2020-го року всі виклики діляться на 4 категорії: критичний, екстрений, неекстрений, непрофільний. Як зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, це дозволить оптимізувати роботу працівників швидкої допомоги та зменшити смертність, оскільки пріоритет надаватиметься пацієнту, який перебуває у критичному стані. 
Час прибуття машини екстреної допомоги залежить від стану пацієнта та обставин подій виклику. Медики зобов'язані приїхати через 10 хвилин після звернень, що належать до категорії критичних. Норматив прибуття за екстреними зверненнями становить 20 хвилин.
Додатково запровадили граничні відхилення від показників пунктуальності, що дозволить оцінити ефективність роботи. Є обставини, які не залежать від бригад, але вони не повинні виникати занадто часто. При форс-мажорах швидка може запізнюватися на критичні випадки не більше ніж у 25% випадків. При викликах до екстрених пацієнтів допускається перевищення нормативу, але не більше ніж у 15% випадків.
Якщо ж звернення в диспетчерську службу не екстрене, пацієнту радять звертатися до лікаря з первинної медичної допомоги, з яким укладена декларація, або до найближчого відділення невідкладної медичної допомоги. Якщо ж така можливість відсутня – диспетчер направить до пацієнта бригаду, що не виконує критичних або екстрених викликів. 
До категорії критичний виклик віднесли випадки, які безпосередньо загрожують життю та вимагають негайного втручання, реанімаційних заходів. Такі невідкладні стани супроводжуються відсутністю дихання, неефективним диханням, ознаками масивної крововтрати. До них відносяться випадки, обумовлені всіма видами травм, впливом зовнішніх чинників (удар блискавкою, струмом), інтоксикацією або отруєнням (в тому числі укусами тварин, комах), гострими та хронічними захворюваннями. 
Екстрений виклик, до якого належить потенційно серйозний стан, що вимагає невідкладної допомоги на місці або невідкладного транспортування. 
Супроводжуються такими випадками, як порушення свідомості, кровотеча, розлади дихання, ознаками гострого коронарного синдрому (група симптомів і ознак, які дозволяють підозрювати інфаркт міокарду чи нестабільну стенокардію) або гострого можливого інсульту. Час до першого контакту з хворим має становити до 20 хвилин.
Неекстрений виклик. До них належать випадки, які не несуть загрози для життя і здоров'я пацієнта, але хворий або потерпілий вимагає консультації медпрацівника.
Й остання категорія, непрофільні звернення – виклики щодо потерпілих або хворих, стан яких не є невідкладним. Хворий не потребує оцінювання стану на місці. Диспетчер рекомендує звернутися до лікаря, що надає первинну медичну допомогу, з яким укладено декларацію. У разі потреби відповідальним медичним працівником має бути надано дистанційну консультацію.

Що думають синельниківці з цього приводу?

- Новина про те, що бригада швидкої приїжджатиме за пріоритетом, дещо не втішає в часи пандемії, - говорить пенсіонерка Марина Мельник. – В лікарню зайвий раз боїшся носа сунути, а хто ж допоможе у разі несподіваного погіршення стану здоров’я?
У Любові Волкової з цього приводу виникло таке запитання: - Ось мені цікаво, якщо раптом з класифікацією виклику помиляться (адже всі ми люди), і швидка не приїде, а пацієнт, не дай Боже помре, хто нестиме за це відповідальність: диспетчер швидкої чи фельдшер?
Дарія Тішкевич вважає такий розподіл правильним: - Це абсолютно логічний крок. Екстрена допомога для екстрених випадків! Ну не може швидка їхати на кожне підвищення температури чи розлад шлунку, вибачте...

Орися ЛАДАТКО.