Інтернет-версія газети Берег Надій

Форма входу

Логін:
Пароль:

Категорії розділу

Новини міста
Регіональні новини
В Україні
Політика
Актуально
Проблема
Погляд
Спорт
Здоров’я
Зворотній зв’язок
Кримінал
Фотофакт

Пошук

Статистика

Каталог статей

Головна » Статті » Актуально

Чорнобиль: як це було

26 квітня 1986 року о 01.23 за київським часом сталася найбільша техногенна аварія в історії людства – вибухнув четвертий реактор Чорнобильської АЕС, і сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі у 1945 році.

Герої-ліквідатори

35 років минуло з того страшного дня, і з кожним роком все більше усвідомлюються справжні масштаби катастрофи, все більше людей, уражених радіацією, відходить у вічність.
Насамперед радіацією були опалені співробітники пожежно-рятувальних підрозділів, одинадцятьом колегам нашого підрозділу також судилося брати участь у ліквідації наслідків аварії 
на ЧАЕС.  Ці люди дотепер є непохитним прикладом для наслідування, і про кожного з них можна сказати чимало добрих слів.
Чорнобиль став суворим уроком для людства, а українці-ліквідатори – прикладом мужності та самопожертви. 
Багато років пройшло з дня аварії та подій далекого 1986 року, але шана, повага до кожного, хто брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, завжди в серцях українського народу.
На жаль, багато хто з ліквідаторів вже давно відійшов у вічність. Низький уклін усім тим, хто ціною власного життя подарував майбутнє мільйонам українців.

Синельниківський МРВ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській  області.

На дахах будівель станції працювали «роботи»

Сергію Афанасьєву в 1986-му, коли сталося найбільше у світі техногенне лихо, було 22 роки. У той страшний в історії людства рік його за направленням військкомату відправили ліквідувати наслідки Чорнобильської катастрофи.
На дворі стояв червень, коли Сергій Станіславович отримав повістку. Його разом з іншими синельниківцями о першій годині ночі зібрали біля військкомату, де на них чекали два автобуси. Вже на той момент, коли з квітневої розбурханої ночі минув понад місяць, люди не розуміли, куди їх повезуть. Військові озвучували версію про перепідготовку. Втім, чутки про аварію на Чорнобильській атомній електростанції ходили, тож чоловіки здогадувались, куди прямуватиме автобус.
Їх привезли до аеропорту Білої Церкви, видали військову форму. Опинилися наші земляки в селі Оране, що за 30 км від Чорнобиля. Жили у звичайних наметах. 
Сергій Станіславович працював 13 днів на станції та 8 – на даху сховища відпрацьованого ядерного палива «ХОЯТ». Це усього лише 200-300 метрів від того самого четвертого блоку, від зруйнованого реактора, жерло якого дихало радіацією. Ліквідатори, серед яких Сергій, знімали покриття з даху звичайними ломами, вантажили, а далі його везли на захоронення. 
Працювали по 8-10 хвилин, найбільше 12, а потім, набравши порцію радіації, яку вимірювали дозиметричним приладом, змінялися. На добу не можна було набирати більше 2-х рентгенів радіації, зазвичай, писали 1,8. 
Щоденно взвод виходив на шикування до пам’ятника Леніну. Там отримували одне й те ж завдання: знімати покриття з даху, нічого нового, та навіть сама назва взводу «Криша ХОЯТ» говорила про це. З шикування – швиденько на санпропускник, щоб ухопити робу за розміром.
– Від роби, в якій ми працювали, «світило» більше, ніж з труби, – ділиться спогадами ліквідатор. – В тій гімнастерці пропотіла сотня солдат. Форму брали, яка попадеться, часто навіть взуття не могли підібрати за розміром, один чобіт 41-го, інший – 45-го, а поверх них – ОЗК бахіли. Одного разу прилетів якийсь генерал на блакитному гелікоптері, тоді кілька разів видали нову робу. 
Під час перебування у зоні найбільше Сергія Станіславовича вразила техніка, яка в радянські часи була «диковинкою». Наприклад, глибинний екскаватор «Касагранда», яким навколо атомної станції рили захисний пояс, завглибшки 30 метрів, та заливали  бетоном.
За спогадами нашого співрозмовника, в новинах для заспокоєння мас тоді говорили, що на дахах будівель Чорнобиля працюють роботи. Хм, виявляється ось такі живі роботи, яких навіть не забезпечували належним захистом. Роботи, імунітет яких знищило опромінення. Один з таких – Сергій Афанасьєв, котрий отримав інвалідність, виконуючи службовий обов’язок. 
Робота, яку «приписували» механізмам, була виконана. Сергій, як і інші ліквідатори, і надалі залишились справжніми людьми – доброзичливими, привітними, щирими. 

Орися ЛАДАТКО.


У режимі невідомості

Минає 21-й рік, як сім’я Журавель залишилася без чоловіка й батька. І всі ці роки Любов Іванівна щодня думками повертається до тих чудових часів, коли вони були разом – молоді, закохані, щасливі…
– У середині 60-х років я працювала у міськкомі комсомолу. Якось на танцях познайомилась із хлопцем, який нещодавно демобілізувався. Відтоді ми вже не розлучалися.
Народилися дітки – спочатку донька Наталка, згодом син Максим. Звичайна радянська сім’я, де мама працювала у Змішторгу, а тато – у Шахтарській колонії економістом. Та раптом спокійний розмірений ритм життя в одну мить змінився на режим нервування, очікування, невідомості. Сталося це 26 квітня 1986 року.
– У цей час Олександр, який мав звання капітана, саме перебував на курсах підвищення у Києві, – згадує Любов Іванівна. – Коли стався цей жахливий вибух, ми ж навіть не уявляли собі усієї реальної загрози, усіх можливих наслідків. Діти й дорослі спокійно й радісно крокували вулицями столиці в колонах демонстрантів, про смертельну небезпеку ніхто не казав… 
Не говорив нічого рідним і капітан Журавель. Телефонував, заспокоював, казав, що все в порядку, курси тривають за планом. Насправді ж, як дізналися вже після його повернення, військові всі ці дні займалися евакуацією жителів найближчих до Чорнобилю населених пунктів, Прип’яті. Скільки рентгенів тоді проходило через тіло кожного офіцера – навряд чи хтось підраховував. Ось тільки перед тим, як роз’їхатися по домівках, їм видали нову форму, а ще – попередили про необхідність щотижневого медичного обстеження.
Служба Олександра Журавля тривала. Майор, підполковник… Минуло ледь понад десять років, і завжди дужий, міцний чоловік якось непомітно став слабшати, худнути. Зненацька прихопило серце. На обстеженні лунали діагнози: інсульт, двостороннє запалення легенів, і тільки один лікар тихенько шепнув дружині:  «Це рак…».
– Ми приховували справжній діагноз від Саші, а він у свою чергу – від нас. Хоча, звісно, все знав і розумів, адже хіміотерапевтичне лікування не приховаєш, – гірко зітхає Любов Іванівна. – З червня він зовсім заслаб, а 10 серпня 2000 року вночі, тихо, щоб не потурбувати нікого, пішов з життя. Чоловікові було всього 56, ще б жити та жити…
За словами Любові Журавель, в сім’ї ніколи не говорили про Чорнобильське лихо просто так. Лише в чергову річницю трагедії батько скупими словами розповідав дітям, а згодом онучці Оленці, яку дуже любив, про ті важкі дні, про героїзм, з яким люди затуляли своїми тілами радіаційну загрозу. А ось другій онучці, Настусі, не встиг –  вона народилася вже після смерті дідуся.
Сьогодні, коли з того гіркого дня минуло вже 35 років, Чорнобиль все одно не полишає українські родини. Адже герої, яких він забрав, все одно залишаються у серцях рідних – сумом, болем, спогадами. І безмежною вдячністю – у душах кожного жителя світу, який вони врятували ціною власного життя.

Оксана ЛЕНДА.

Пільги чорнобильцям

Станом на середину березня, загалом по м. Синельникове 87 ліквідаторів та 21 особа з-поміж постраждалих, 11 дітей та 13 вдів учасників ліквідації наслідків ЧАЕС. Кількість померлих в період з 2016 по 2021 рік становить 26 чоловік.
Залежно від категорій, громадяни, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, мають пільги на житлово-комунальні послуги, санаторно-курортне лікування, проїзд у приміському транспорті, придбання ліків за рецептами, позачергове зубопротезування, компенсація вартості продуктів харчування. 
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» громадянам, які підпадають під категорію, затверджені такі розміри щорічної допомоги на оздоровлення:
• особам з інвалідністю І і II групи – 120 грн.;
• учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії – 100 грн.;
• особам з інвалідністю III групи та дітям з інвалідністю, інвалідність яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою – 90 грн.;
• учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії, кожній дитині, яка втратила внаслідок Чорнобильської катастрофи одного з батьків, та евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, враховуючи  дітей – 75 грн.
За нормами, встановленими Міністерством охорони здоров’я України, компенсація вартості продуктів харчування особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до 1 категорії, сума компенсаційних виплат на 2021 рік складає 409,20 грн. щомісячно, та для 2 категорії – 204,60 грн., відповідно до Наказу Міністерства соціальної політики від 09.02.2021 №74 «Про встановлення розмірів грошової компенсації вартості продуктів харчування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,  на 2021 рік». 

Категорія: Актуально | Додав: admin (21.04.2021)
Переглядів: 43 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Статті

[05.05.2021]
Нічия збірноїНічия збірної

[05.05.2021]
Вклонімося їмВклонімося їм

[05.05.2021]
Гаряче зведенняГаряче зведення

[05.05.2021]
Найвища цінність - життяНайвища цінність - життя

[28.04.2021]
Оазис серед безладуОазис серед безладу

[28.04.2021]
Більше премій розумникамБільше премій розумникам

[28.04.2021]
Весняний день рік годуєВесняний день рік годує

[28.04.2021]
25 рентген назавжди25 рентген назавжди

[28.04.2021]
Гірчить Чорнобиль, крізь роки гірчить…Гірчить Чорнобиль, крізь роки гірчить…

[28.04.2021]
О«МРІЯ»ний реванш-2О«МРІЯ»ний реванш-2

[28.04.2021]
Природа - як фокусникПрирода - як фокусник

[21.04.2021]
Михайлівка у соснахМихайлівка у соснах

[21.04.2021]
Славгород без води

[21.04.2021]
Тисяча до свята: буде чи ні?Тисяча до свята: буде чи ні?

[21.04.2021]
Інформує 101Інформує 101

[21.04.2021]
Автодор вже розбирають по цеглинкахАвтодор вже розбирають по цеглинках

[21.04.2021]
Міграційна служба залишається в Синельниковому

[21.04.2021]
Шановні читачі!

[21.04.2021]
Футбол СинельниківщиниФутбол Синельниківщини

[21.04.2021]
Единое целое?Единое целое?

[21.04.2021]
Вербна неділяВербна неділя

[21.04.2021]
Чорнобиль: як це булоЧорнобиль: як це було

[21.04.2021]
Бережімо первоцвітиБережімо первоцвіти

[14.04.2021]
Світлана Назарчук: «Немає синельниківців, васильківців чи межівчан.  Є один великий Синельниківський район»Світлана Назарчук: «Немає синельниківців, васильківців чи межівчан.  Є один великий Синельниківський район»

[14.04.2021]
Гаряче зведенняГаряче зведення

[14.04.2021]
Жителі Варварівки досі чекають на аптекуЖителі Варварівки досі чекають на аптеку

[14.04.2021]
Призначено заступників голови райдержадміністраціїПризначено заступників голови райдержадміністрації

[14.04.2021]
Сміття вивезли

[14.04.2021]
ТарифиТарифи

[14.04.2021]
60 років у космосі60 років у космосі

[14.04.2021]
О«МРІЯ»ний  реваншО«МРІЯ»ний  реванш

[14.04.2021]
Як проходить вакцинаціяЯк проходить вакцинація

[14.04.2021]
Коронавірус на СинельниківщиніКоронавірус на Синельниківщині

[07.04.2021]
Коронавірус на Синельниківщині

[07.04.2021]
Гаряче зведенняГаряче зведення

[07.04.2021]
До восьми років за пів мільйона

[07.04.2021]
В об’єднанні – сила і вигодаВ об’єднанні – сила і вигода

[07.04.2021]
З другої спроби і критичним мінімумомЗ другої спроби і критичним мінімумом

[07.04.2021]
Як я вакцинуваласьЯк я вакцинувалась

[07.04.2021]
До спортшколи прийдуть боксериДо спортшколи прийдуть боксери

[07.04.2021]
Дорога железная…Дорога железная…

[07.04.2021]
За крок від сенсаціїЗа крок від сенсації

[07.04.2021]
З історії Зайцівської школиЗ історії Зайцівської школи

[01.04.2021]
«Колос-1» - чемпіон Синельниківщини«Колос-1» - чемпіон Синельниківщини

[31.03.2021]
У Синельниковому триває вакцинація проти COVID-19

[31.03.2021]
Коли закінчуються канікули в міських школах?Коли закінчуються канікули в міських школах?

[31.03.2021]
Великомихайлівці в очікуванні зв’язку із «зовнішнім світом»

[31.03.2021]
З миром та любов’ю до людейЗ миром та любов’ю до людей

[31.03.2021]
Банкет-хол «Rio-de-Roya» запрошуєБанкет-хол «Rio-de-Roya» запрошує

[31.03.2021]
Почуття гумору – крок до президентстваПочуття гумору – крок до президентства