Оцей юнак, що на фото, Ковтун Ігор Юрійович. Народився 10.04.1989 р. в селі Карабинівці Павлоградського району. В пошуках кращої долі батьки згодом переїхали до радгоспу «Дружба» Синельниківського району. Поселилися в селі Романівка Майської сільради. Тут хлопець вступив до Майської середньої школи, яку успішно закінчив у 2006 році. Після школи навчався у профтехучилищі. А в 2007 -  служив у 79-й аеромобільній дивізії, повітряно–десантних військ у м. Миколаїв. Після армії працював у Дніпропетровську у бригаді будівельників.
У квітні цього року пішов добровольцем на фронт у зону АТО. Його мама, Лариса Олександрівна, трохи сумувала, та не стала відмовляти.  Просто прийняла мужнє рішення свого дорослого сина – справжнього мужчини – захисника. Педагог за освітою, яка своїм вихованцям прищеплює патріотичні почуття, просто не мала жодного морального права вчинити по-іншому.
30 квітня, після проходження обов’язкових навчань у Гвардійському, Ігор Ковтун відправився в зону АТО в Донецьку область, де точилися запеклі бої.
Майже кожен вечір син дзвонив любій мамі, сповіщав про прожитий день, запевняв, що в нього все в порядку, щоб та не хвилювалася.
21 серпня син подзвонив зранку. Як завжди, коротко повідомив про свої справи, запевнив, що все в нього добре.
Та все ж серце матері відчувало біду. Незважаючи на спекотну погоду, як від нежиті, тремтіло все тіло. Варила борщ, а з рук чомусь все падало. Якийсь неспокій закрадався в її душу.
Аж раптом звістка із сільради: Ігоря поранено...
Під Мар’ївкою зранку зав’язався запеклий бій. Бойовики із «Градів» поливали смертоносним вогнем все: будинки, мирних жителів, бійців... Кулеметна черга наздогнала і нашого земляка Ігоря Ковтуна. Він отримав осколочне поранення в легені. Кров фонтаном била з грудей. Дедалі ставало дихати все важче й важче. Воїн почав втрачати свідомість. Товариші спершу відправили хлопця в місцеву лікарню в Карнаухівку, де медики з Одеси надали першу допомогу.
О 10-й годині ранку його вертольотом переправили до Дніпропетровського  воєнного госпіталю. Зробили першу операцію.
Голова сільської ради Наталія Іллівна Варахоба та голова Синельниківської райдержадміністрації Юрій Іванович Мартиненко забезпечували транспортом, щоб мама могла відвідувати сина в госпіталі.
10 жовтня 2014 року в госпіталі міста Одеси Ігорю зробили ще одну операцію, де витягли решту осколків. Там ще деякий час Ігор проходитиме післяопераційну реабілітацію.
Земляки переживають за долю нашого юного героя і бажають йому швидкого одужання та щасливого повернення додому.
Валентина ЛІСНЯК.
с. Майське.