Сало – один з найпопулярніших продуктів на столі кожного українця. Тому ми пропонуємо до вашої уваги добірку цікавих фактів про нашу «національну гордість».

Багато хто вважає, що батьківщиною сала є Україна, але насправді це не так. Три тисячоліття тому свинячий жир як їжу почали використовувати в Італії. Щоправда, салом годували лише рабів, які цілодобово працювали на каменоломнях. Як виявилося, сало було не лише дешевою, а ще й дуже поживною та калорійною їжею. Ці цікаві факти про сало зробили його популярним по всьому світу, а особливо популярне сало в Україні.
У римлян слово сало звучало як «лярдо». Цікавий факт, але це слово дожило і до сьогодні, однак значення його дещо змінилось. Тепер слово лярд означає вже не сало, а смалець.
Сало при помірному вживанні вважається дуже корисним продуктом. Цікавий факт про сало: його калорійність складає 770 ккал на 100 г, що еквівалентно цілому кілограму вареної картоплі або більш ніж півкілограмові курячого м’яса.
Як не дивно, але сало допомагає схуднути – воно запускає механізм розщеплення жирів. За старих часів теплим смальцем натирали ноги та руки при застудах. Сало здатне виводити з організму токсини і вважається одним із профілактичних засобів для захисту від онкологічних захворювань. Також сало не накопичує радіонуклідів.
У червні 2011 року в центрі Львова, на проспекті Свободи був відкритий музей сала. В рамках експозиції представлені різноманітні скульптури з сала, а також картини, фотографії та інші роботи художників, присвячені знаменитій українській закусці. Серед експонатів виставки можна побачити фігуру гуманоїда із сала, сальні свічки, шахи, крісло та безліч інших предметів. А головним експонатом музею є копія людського серця, зроблена з сала. Цей цікавий факт про сало був занесений до Книги рекордів України.
Ні для кого не є секретом, що в наш час багато людей веде малорухливий спосіб життя і через це страждають зайвою вагою. Для того, щоб не поправлятися, необхідно щодня вживати 50 грамів сала.
У сала є чимало назв: «шкварками» називають смажені шматочки сала невеликих розмірів. «Смалець» – топлене сало, він широко використовується в кулінарії. «Шпик» – підшкірне сало свині, яке піддавалося обробці (солінню чи копченню). Грудинкою прийнято називати сало, в якому є прожилки м’яса, а по-англійськи це називається «бекон».
Українці воліють вживати сало з часником, перцем і сіллю. Таким складом необхідно натирати сало. Найцікавіше, що переборщити просто неможливо: сало вбере в себе не більше, ніж треба.
Сало абсолютно не містить ву-глеводів. Вживати сало просто необхідно людям, які займаються важкою фізичною працею і людям, які проживають в холодних північних  краях.
В українській культурі сало набуло дещо культового значення. Як національна страва, воно стоїть поряд з такими безсумнівними візитними картками української кухні як борщ, вареники, голубці, галушки. Сало є унікальною стравою в тому сенсі, що більшість народів вживає його здебільшого у вигляді смальцю, а українці їдять його великими шматками, часто з хлібом, часником та солоними овочами.
Сало містить багато корисних речовин, необхідних для людського організму. І насамперед арахідонову кислоту, яка належить до цінних ненасичених жирів і бере участь в утворенні багатьох гормонів, а, отже, в холестериновому обміні, у будові клітинних мембран, допомагає роботі серцевого м’яза і знижує рівень холестерину. Навіть масло за своєю біологічною властивістю та вмістом жирних кислот поступається салу.
Сало в залежності від відгодівлі містить 88-94% чистого жиру, який за рівнем засвоюваності йде нарівні з молочним і риб’ячим жирами. Біологічна активність сала в п’ять разів вище, ніж яловичого жиру. Окрім того, сучасна наука стверджує, що якість свинячого сала поліпшується при топленні. А його споживання в поєднанні з овочевими салатами запобігає розвитку атеросклерозу.
За результатами спеціальних досліджень виявлено, що в 100 грамах свинини міститься 60 міліграмів холестерину, яловичини – 67, телятини – 87, м’яса птиці – 113, маргарину – 186, вершкового масла – 244, білків курячого яйця – 1560, риб’ячого жиру – 5700. Тоді як у свинячому салі є тільки сліди холестерину. Водночас воно містить у собі всі незамінні аміно- і жирні кислоти. Свіже сало зберігає всі свої біологічно цінні якості не пошкодженими й не знищеними переробкою. 
Свиняче сало у предків українців вважалося незамінним при лікуванні багатьох захворювань, зокрема зубного болю, болях у п’ятковій шпорі, при лікуванні болів у суглобах.

Підготував Іван ГУСАРОВ.