В Україні повним ходом йде кампанія з впровадження внутрішнього паспорта нового формату. 

За аналогією з багатьма іншими державами світу в нашій країні видають ID- картки. Паперові паспорти замінюють на пластикові з досягненням 14-річчя на 4 роки. 
З настанням  повноліття, 25-ти та 45-ти річного віку, коли треба вклеювати нове фото, в разі пошкодження чи втрати паперового попередника, заміни прізвища видається пластиковий документ  на 10 років.
Нещодавно пощастило й мені в бюрократичних українських реаліях одержати паспорт європейського зразка. Для отримання можна стати в електронну чергу на сайті ДМС (державна міграційна служба). Як правило, доведеться чекати від двох тижнів до місяця.
Інший варіант зайняти живу чергу безпосередньо у Синельниківському підрозділі. Тут система трохи інша – з 4-ї ранку, а, може, й раніше збираються люди біля установи, пишуть список. З переліку о 8-й ранку, спеціаліст називає перших 10 й призначає їм час на цей день. Інші, хто не помістився до 10-ки, наступного дня займає нову чергу.
Електронна черга набагато зручніша, адже вам призначили час та дату, а саме оформлення нового документа займе не більше 15-ти хвилин. А ось ті, хто за якихось причин потребує термінового оформлення документа, змушені за будь якої погоди приходити удосвіта. 
Проходить 10-20 робочих днів (в залежності від сплати суми адміністративного збору), і спеціаліст вручає мені новенький пластиковий документ. Однак навздогін додає, що потрібен ще похід до ЦНАПу (Центр надання адміністративних послуг), де на основі відомостей з домової книги дадуть довідку про реєстрацію місця проживання, яку слід носити  разом з паспортом. 
Чому так?  У ID-картці інформація про так звану «прописку» графічно не відображена, а вписується лише на чіп. А ось зчитують ці «закодовані» відомості за допомогою спеціального обладнання, якого, зокрема в нашому місті, не зустріла ані на виборчий дільниці, ані в банку, ані у медзакладах… 
В багатьох установах, не зважаючи на те, що ідентифікаційний номер графічно нанесений на ID- картку, вимагають окремо ксерокопію ІНН. Також не всі затверджені на сьогодні форми та бланки адаптовані під дев’ятизначний номер паспорта без серії. 
Тішить, що для заміни старого на сучасний паспорт-картку не треба збирати купу документів – лише віддати стару книжечку з тризубом, заплатити держмито, заповнити разом зі спеціалістом електронну анкету і сфотографуватися прямо в кабінеті. Після того, як картку видадуть на руки, її треба буде закодувати паролями, які, звичайно ж, нікому не розголошувати. 
Віриться, що з плином часу в головах бюрократів розвиднюватиметься і працівники держустанов будуть менше вимагати паперових підтверджень, що ти – людина!

Орися ЛАДАТКО.