Коли, випадково проходячи мимо, я побачила об’яву про збори мешканців будинку №194 по вул. Михайла Коцюбинського (кол. Куйбишева), чесно кажучи, зраділа. Порядок денний – створення ОСББ.

Після березневої зустрічі мешканців цього будинку з представниками виконавчої влади, про яку писала, пройшло майже три місяці. Нарешті, подумала, у людей прокинулася свідомість й відповідальність за свій будинок, свою домівку. Та, як виявилося, сподівалась марно…
На початку зустрічі слово взяв Віктор Бутліменко, який, власне кажучи, і був ініціатором зборів. Віктор Григорович ще раз наголосив, що подібні зміни у сфері житлово-комунального господарства відбуваються у масштабах всієї країни; вони не стосуються лише нашого міста. І у мешканців будинку №194, як і в інших мешканців багатоповерхівок, на вибір є три ва-ріанти розвитку подій після 1 липня, коли державні ЖЕКи перестануть існувати: передати кермо управління своїм будинком керуючій компанії, довірити свій будинок тепер уже приватному ЖЕКові, або створити ОСББ. Останній варіант є найприйнятнішим, підкреслив Віктор Григорович. Також він зазначив, що з кожного під’їзду потрібно призначити старшого. Старший під’їзду добре знатиме коло проблем під’їзду.
І тут почалося… Кілька чоловіків і одна жінка зчинили галас, натискаючи на Віктора Бутліменка запитанням: "Хто Вас уповноважив проводити ці збори?" Після цього Віктор Григорович підняв угору руки й відійшов у бік…
Далі проводити збори продовжив інший мешканець цього будинку, теж Віктор. Було видно, що людина до зборів підготувалася. В руках у молодого чоловіка був блокнот із записами, він явно володів інформацією стосовно ОСББ і хотів донести її до співмешканців будинку. Та де там…
Молодого чоловіка мало не прогнали геть. Ті ж самі “ініціативні” люди почали закидати його питаннями: “А ти хто такий? На яку посаду претендуєш?”
Варто відзначити, що Віктор виявився витриманою людиною, він не здався і продовжив доносити інформацію до тих, хто ще його слухав. А таких залишилось небагато. Усього на зустріч прийшло близько 30 чоловік, а після того, як оті “ініціативні” зчинили галас, частина людей, підбурювана ними, розійшлася. І усім присутнім стало ясно, що ніколи не набереться 70-відсоткова явка, як того вимагає порядок створення ОСББ.
А далі Віктор Бутлименко просто узяв мене за руку й підвів до спортивного майданчика, де саме грали у футбол діти. Майданчик побудовано за підтримки Мгера Куюмчана. Відповідальні за порядок тут – Кирило Стрельченко й Аліна Клименко. Кирюшу та Алінку інші діти слухаються. Разом вони натягують сітки на майданчику, замітають калюжі після дощу, прибирають сміття. Відімкнути майданчик о 9.00 ранку й замкнути о 21.00 – теж відповідальність Кирила Стрельченка.
- Тут чітко простежується дитяче самоуправління. Діти бережуть свій майданчик, утримують його в чистоті. Слідкують за малечею, яка прибігає на майданчик, щоб не травмувалася. Приймають гостей – тобто мешканців інших вулиць, які приходять сюди пограти, - з гордістю похвалив дітей Віктор Бутліменко.
Трохи в стороні від спортивного майданчику рідний брат Кирила Стрельченка, Вова, фарбує нещодавно встановлену гойдалку. Дивлячись, як дітки, немов старанні працьовиті жучки, трудяться на подарованому їм майданчику, я замислилась. Чому старше покоління не має інтересу до свого надбання, своєї домівки, не несе за неї відповідальності? Чому не хоче нічого робити для якісного управління своїм будинком? Ось, наприклад, взяти сусідній будинок №196. Він кооперативний, тож люди з самого початку збирали гроші на свій перший внесок. Мабуть, тому й ставлення до свого житла там інше. І порядок є, й байдужості такої немає. А в будинку №194 мешканці сидять і “чекають з моря погоди”. Коли ж знайшлися ініціативні люди, так їх мало не розірвали, як бачимо, на зборах. Одразу всі думають: якщо людина проявляє якусь активність, значить чогось хоче, і її неодмінно має цікавити фінансова сторона питання, шукаючи певну вигоду. І нікому не прийде в голову, що є люди, які просто хочуть покращити життя своє та інших. Чому так?..
Дарина ПРИВАЛОВА.