 В минулому номері «БН» ми повідомляли про бажання сільгоспвиробників Синельни-ківщини зустрітись з керівниками району та обговорити ситуацію на ринку зерна. Така зустріч відбулася за участю голови райдержадміністрації Юрія Мартиненка та його першого заступника Миколи Малюкова. На черзі денній було чотири питання: про стан підготовки до збирання ранніх зернових, про співпрацю з правоохоронними органами, про ціну на збіжжя та різне. За інформацією Миколи Малюкова, майже всі господарства Синельниківщини вже включилися у збирання ранніх зернових, яких в районі майже 50 тисяч гектарів. На жнивах використовуватимуться 234 комбайни, навантаження складатиме 207 га, що за сприятливих погодних умов дозволить зібрати врожай за 15 днів.
Озвучив Микола Степанович і розцінки елеваторів, які цього року значно збільшилися, бо подорожчало очищення, сушіння, зберігання та відвантаження зерна.
Одне із найактуальніших для аграріїв питань – взаємини із правоохоронними органами під час жнив – обговорювали спільно з начальником міліції громадської безпеки Синельниківського міськвідділу Євгеном Литвином та в.о. начальника відділення ДАІ Олегом Македонським. Так, Євген Литвин закликав керівників агроформувань під час збирання врожаю створити на своїх територіях службу охорони, після чого списки людей, задіяних у сторожуванні майна, надати до міськвідділу МВС, вказавши відповідальних осіб та місце розташування об’єктів, що охороняються, а також завести внутрішній журнал прийомки-передачі чергувань та провести відповідний інструктаж з охоронцями. Крім того, чергового разу наголосив на неприпустимості залишення техніки без нагляду на полях – як протягом обідньої перерви, так і на ніч.
Юрій Мартиненко, в свою чергу, попросив міліціянтів оперативно реагувати на звернення сільгоспвиробників та пообіцяв поміркувати над тим, яким чином правоохоронцям та еменесівцям можна було б компенсувати витрачений бензин.
- Наша мета – не допустити травмування людей та забезпечити комфортність руху для усіх учасників дорожнього руху, а ніяк не шкодити аграріям, - запевнив Олег Македонський, але зазначив, що даішники жорстко ставитимуться до тих випадків, коли за кермом техніки сидить людина у стані алкогольного сп’яніння, або ж до руху негабаритних транспортних засобів в темний час доби чи в умовах обмеженої видимості.
Майже кожен із присутніх в залі висловив свої нарікання на роботу даішників, хоча здебільшого вони стосувалися або співробітників Новомосковського відділення, котрі інколи працюють на дорогах Синельниківщини без відповідних шляхових листів, або ж так званих «козачків», які взагалі не мають жодного права контролювати дорожній рух та накладати штрафи на порушників. Для припинення подібних явищ був оприлюднений телефон чергової частини обласного відділення ДАІ 744-71-70, за яким можна зателефонувати в разі якихось непередбачуваних випадків на дорозі, а також аграріям за-пропонували надати до ДАІ перелік осіб, відповідальних за перевезення зерна, та їх контактні телефони, щоб можна було оперативно вирішувати будь-які непорозуміння.
Та найбільше емоцій у присутніх в залі викликало, звичайно, питання сьогоднішньої ціни на збіжжя. Так, за інформацією Миколи Малюкова, торік собівартість пшениці становила в середньому по району 731 гривню, ячменю – 1000 гривень, максимальна ціна реалізації досягала навіть 1150 грн. за тонну ячменю. А цього року виробникам пропонують... 620 гривень за тонну фуражної пшениці та 550 – за ячмінь. При цьому собівартість збіжжя значно зросла через подорожчання паливно-мастильних матеріалів, запчастин, насіння, гербіцидів, засобів захисту рослин, добрив, збільшення заробітної плати та відрахувань до бюджету. Юрій Мартиненко передав фермерам пропозицію, оприлюднену під час обласної колегії, щодо того, що зерно нового врожаю їм потрібно поки що притримати. Причина таких низьких закупівельних цін полягає в тому, що держава не повернула зернотрейдерам ПДВ за минулий рік в сумі 40 мільярдів, натомість видаючи цінні папери, ось вони й наздоганяють втрачене.
- Що ж нам робити?! – схвильовано розпочав свій виступ голова ВСК «Україна» Георгій Колпак. – Цьогорічне збирання врожаю сильно відрізняється від попередніх років: через велику кількість опадів поля надзвичайно забур’янені, вологість зерна замість звичних 12-14% сягає 16-18%, підгін замість 3-5% становить подекуди 30%. Де ви нам пропонуєте притримувати таке вологе зерно? Почнеться масове збирання врожаю, заповнимо токи, в склади ж вологе збіжжя не положиш. Якщо ж здати його на елеватор, то втрачатимемо на кожній тонні ще по 150 гривень.
Як нам можна вижити при такій стартовій ціні на збіжжя? Нам все одно, де той ПДВ літає. До речі, ходять чутки, що й на соняху ми цього року заробити не зможемо. Держава нас сьогодні не чує! Яка причина таких дій можновладців? Вони хочуть, щоб напередодні продажу землі фермери збанкрутіли?
Пропоную колегам оголосити річні канікули на посів зернових культур – не лише через низьку закупівельну ціну, а й через стан чорнозему. Давайте їхати до Києва, через ЗМІ звертатися до влади! Вважаю, що клин зернових потрібно зменшити по ра-йону хоча б процентів на 50, інак-ше загубимо сільське господарство. Пропоную оголосити Синельниківщину «районом чорного пару» і запросити приєднатися до нашої акції хліборобів з інших регіонів.
Думку Георгія Васильовича підтримав і керівник ТОВ «Агросвіт» Микола Карасьов, а голова ТОВ «Нива» Володимир Сулаєв взагалі наголосив на тому, що настав час для бунту:
- Щоб не нести збитки від продажу зерна нового врожаю, потрібно перекривати рух на трасі Москва - Сімферополь. От тоді нас почують!
Керівник ТОВ «ДВК» Дмитро Гапоненко звернувся до присутніх із риторичним запитанням: «А хто-небудь економічно обраховував ту сівозміну, яку нам нав’язують?» (Мається на увазі постанова Кабміну від 11 лютого 2010 р. №164 «Про за-твердження нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах в різних природно-сільськогосподарських регіонах» – прим. ред.).
Микола Малюков, в свою чергу, звернув увагу аграріїв на те, як діяли сільгоспвиробники в колгоспні часи. Тоді, якщо прибуток не давали зернові, завжди виручало тваринництво.
- А хто «кінчив» тваринництво? Держава ж і знищила! – відразу ж пролунало з залу.
- Колгоспні часи минули, - зазначив голова С(Ф)Г «Анастасія» Андрій Усов. – Зараз ми говоримо про бізнес, а це – зовсім інші речі. Приміром, коли ми утримували свиней, то ніколи не годували їх своїм зерном, купуючи корми окремо. А щоб досягти такої низької собівартості свинини, як, наприклад, в «Агро-Союзі», то потрібно і ферми такі ж будувати, а для цього треба мати оборотні кошти.
Не залишився осторонь від обговорення болючого питання і голова С(Ф)Г «ЛіК» Микола Лисенко: «Зараз, коли дивлюся на дії нинішньої влади, пригадується примусова колективізація 1929 року. Тільки тепер в ролі куркулів будемо ми, фермери. Потрібно працювати на випередження, постійно нагадувати про себе владі, говорити, що ми розуміємо те, що відбувається».
- Закінчиться все це наступним, - піднявся голова ТОВ «Гарант-Агро» Віктор Бібік. – Ми посіємо погане насіння з найдешевшими гербіцидами, засобами захисту рослин та з мінімальною кількістю добрив. Зрозуміло, яким буде майбутній врожай.
- Я завжди наголошував на тому, що держава має встановлювати мінімальну ціну на продукцію рослинництва і дотацію на кожну корову, - додав Микола Малюков. – Тоді б і подібних проблем не виникало б.
Як вихід, керівник Синельни-ківського ХПП Сергій Тітов за-пропонував хліборобам вступити до обласної профспілки сільгоспвиробників, а також попередив, що вони не працюватимуть з Аграрним фондом, бо там пропонуються «кабальні умови». Юрій Мартиненко, продовжуючи ділитися враженнями від обласної колегії, зазначив: «Держава відмовляється від обмежень на експорт сільгосппродукції та від впливу на цінову політику в даній сфері. Також триває робота по спрощенню дозвільної системи, скороченню кількості контролюючих органів».
Розмову підсумував Юрій Мартиненко: «Наше завдання – вийти на мінімальну собівартість!».
Світлана КАДОШ.
|
