Минулого понеділка в райдержадміністрації відбулась чергова нарада з
приводу водопостачання населених пунктів Синельниківщини. Запросили
всіх зацікавлених осіб: постачальників, обслуговуючі фірми, сільських
голів. Лише про пресу знову «забули». І це уже стає визначною рисою
нинішньої районної влади – уникати присутності журналістів на подібних
нарадах.
Особливо цьому дивуватися не доводиться, адже будь-яка
влада інстинктивно уникає прозорості своєї діяльності. Тільки шила в
мішку не сховаєш, тим більше в такому нагальному питанні. А пояснюється
така поведінка районних гетьманів просто – у них немає рішення.
Підвищення тарифів до 5,4 гривні за кубометр життєдайної вологи
проблему не вирішило. Пориви по селах як і раніше ліквідовувати нікому,
опікування водогонами лягло на плечі сільських голів, які для цього не
мають ні техніки, ні коштів.
Після того, як кілька місяців тому
журналістам закрили доступ до щотижневих оперативних нарад в РДА, які
проходять по понеділках, заступник голови РДА Микола Нетахата у
ви-правдання такого рішення пояснював – це робочі наради, на яких
учасники почувають себе вільніше без преси. Він же готовий після нарад
проводити будь-які прес-конференції з районними ЗМІ, де інформувати
про всі питання.
Може й так. Але в тім то й справа, що головне
правило журналістики глаголить – нас цікавить не те, що ви хочете
розповісти, а те, про що ви хочете промовчати. В даному ж випадку
хотілося б дізнатися не лише офіційну позицію влади, а й думки голів
громад, «водяників», керівників фірм, які мали намір стати
посередниками між «Дніпро-Західний Донбас» та сільчанами. А вони явно
різняться.
Зокрема, як відбуватиметься водопостачання району після
реформування «Дніпро-Західного Донбасу» і переходу у
«Кривбасводопостачання», коли уже сьогодні поведінка начальника
водоводу Володимира Дмитренка дуже схожа на монопольну. Маючи на
балансі мережі групового водоводу і продаючи воду населенню від їх
кінцевої задвижки, навідріз відмовляється обслуговувати сільські
водогони. З цим не погоджуються сільські голови. На вищезгаданій нараді
висловлена пропозиція всі групові водоводи прийняти у комунальну
власність і уже віддавати їх у користування водопостачальників як своє
майно. Це посилить контроль і дозволить знизити тарифи на воду для
населення.
Та керівництво водоканалу проти. Знаходять аргумент –
державне майно не може передаватись безкоштовно, а повинне
викуповуватись. Тобто, район має заплатити за наявні на території
водогони.
Існує невизначеність і навколо ціни на воду. Хто
погоджував тариф 5,4 гривні за кубометр? Це мали зробити сільські
виконкоми, але сільські голови лише заперечно крутять головами. Крім
того, є серйозні підозри стосовно того, що у тариф 5,4 гривні закладено
обслуговування і сільських водогонів. Тоді чому громади продовжують
ходити з простягнутою рукою по фермерах в пошуках екскаватора,
зварювальника, шматка труби?
Відсутність ясності у цих питаннях і
є наслідком непрозорості діяльності влади, проведення подібних нарад у
закритому для преси режимі.
Остаточного рішення так і не було
прийнято. На сьогодні обслуговувати сільські водогони нікому. Приватні
фірми навряд чи стануть це робити, адже тоді тарифи на воду зростуть
ще, в окремих випадках аж до 8 гривень за куб. Сільські голови
наполягають, що це має робити «Дніпро-Західний Донбас». Тому обрали
делегацію у складі Роздорського та Іларіонівського селищних голів
Сергія Забудька і Людмили Богомол, Василівського сільського голови
Наталії Пасько для зустрічі з заступником голови облдержадміністрації з
питань промисловості, транспорту і зв’язку, охорони навколишнього
природного середовища Володимиром Сергєєвим.
|
