 Кілька років мешканці будинків №№1,2 по вул. Миру безуспішно борються з пивоманами, а якщо точніше, то з тими, хто його продає на розлив. Здавалося б, нічого противоправного в цьому немає, якби не один делікатний нюанс: пива – море, а туалету немає.
Більшість же “манів” не обходяться одним бокалом, а коли ще й компанія збереться... Ніхто тоді не думає, що влите в шлунок питво незабаром попроситься на вулицю. Куди бігти – туалету не те, що біля магазину, а на всьому мікрорайоні не знайдеш. Любителі пінного напою зорієнтувалися швидко і вибрали затишний закуток відразу за магазином “Берізка” біля будинку №2. Туалет такий собі – на семи вітрах, але, коли прикритися спиною, то ого-го-го! Складніше жінкам, бо вони теж туди ходять. Тут уже спиною не повернешся. Хоча не дуже соромляться – отримують кайф навприсядки.
В кращому випадку особи добігають до уявного місця схову, але не всі й не завжди. Тоді “на ходу” або де прийдеться.
Мешканці будинку №1 довго терпіли неподобство, бо їхні під’їзди служили туалетами для пиво-горілко-манів. Врешті кожен під’їзд поставив залізні двері з кодовими замками. Випадків поменшало, але ще трапляються, бо вдень часто двері залишаються відчиненими.
- В санітарних правилах для підприємств продовольчої торгівлі, - повідомив головний санітарний лікар Василь Хілько, - не допускається організація дрібної роздрібної торгівлі напоями на розлив, коли відсутня каналізація і водопровід. Магазини, де все це є, мають право продавати пиво на розлив, але тільки на виніс.
Покупці й виносять, тільки недалеко: тут же, на сходинках, на полицях, які спорудила підприємець Маліс, котра теж торгує пивом, вживають. Адмінкодекс забороняє розпивати спиртні напої в громадському місці. Щодо пива, яке вважається слабоалкогольним напоєм, ніякої заборони немає. Разом з тим, наші депутати намагаються внести зміни до адмінкодексу щодо заборони розпивання пива в громадських місцях. У Росії вже така існує. Будемо сподіватися, що депутати проголосують за такі зміни. То що ж виходить? Ми повинні мовчки чекати і спостерігати таке неподобство?
Остання інстанція, до якої ми вирішили звернутися, це дільничний. Але й на нього надії мало, бо на сьогоднішній день на такому великому мікрорайоні працює всього один – Ігор Загинайко. Змусити його стояти біля того закутку, щоб притягти до відповідальності осіб, які порушують громадський порядок, просто неможливо. І все ж ми не полишаємо надії, що якихось заходів буде вжито, про що обов’язково повідомимо наших читачів, яких теж запрошуємо висловити свої думки й пропозиції.
|
