В руках синельниківського коваля Руслана Перцева шмат заліза перетворюється на самобутній виріб. В кожній роботі чоловіка – частинка магії та фантазії, а ще неймовірна сила, наполегливість та копіткість, чого вимагає ковальська справа.
Вже 15 років ремісник натхненно кує залізо, втім лише другий рік поспіль долучається до щорічного Всеукраїнського фестивалю ковальського мистецтва, що проходить у Дніпрі. І вдруге здобуває перемогу. Позаминулий рік Руслан виборов перше місце, а днями посів друге, з чим ми вітаємо місцевого підкорювача вогню та металу!
- Раніше якось соромився заявляти про себе на змаганнях, - ділиться співрозмовник.
Географія Коваль-фесту досить широка, і в ньому беруть участь митці залізних виробів з усієї України. Тож конкуренція неабияка, втім роботи нашого земляка вкотре здобувають визнання, як одні з найкращих серед заявлених на конкурсі.
Оскільки на цьогорічному фестивалі заявлена космічна тематика, Руслан Перцев буквально за місяць роботи викував космонавта, який сидить на місячному ріжку та грає на гітарі пісню «Трава у дома». Вражає те, що синельниківський віртуоз доклав ще й зусиль до того, аби його виріб обертався, як флюгер, та звучав славнозвісною піснею, коли відкриваєш забрало шолому.
В творчому доробку автора ще багато робіт, і всі для нього особливі та улюблені, оскільки в кожну вкладає душу. Деякі з них майстер дарує, але в основному продає, бо вартує кована річ недешево. Це обумовлено досить копіткою ручною роботою.
Нині герой цього допису працює ковалем ручної ковки в Синельниківському локомотивному депо. Крім того, чоловік освоює вироблення кованої зброї: ножів, сокир, списів, займається їх реконструкцією. На замовлення може зробити будь-яку річ, але дорого. Працюючи за власним стилем, маркує свої вироби клеймом, яке вже стало пізнаваним серед багатьох українських колекціонерів та поціновувачів кованих речей.
Серед робіт, які принесли ковалю масу задоволення під час виготовлення, та перемогу в торішньому конкурсі-фестивалі, «Сокіл над Дніпровою хвилею», який уособлює Герб України, та «Спіраль часу».
Останній виріб виготовлений з численною купою дрібних деталей, комбінований із різноманітних матеріалів. Так, зі спіралі часу стікає вода, як символ швидкоплинності часу. Вона лишає слід і на камінні, і на сталевій наковальні, де краплини вибили яму. Ще в доробку цільнокована куля – це наша планета Земля, на якій зображено обриси карти України, виготовлені з латуні.
- Художньою ковкою займаюсь в основному для душі. Буває, налетить муза – і на одному диханні виходять незамислуваті вироби, - розповідає Руслан. – Є й такі речі, над якими працюю по декілька років, як, наприклад, короп, луска якого виготовлена з п’ятикопійчаних монет.
У прадавні часи ковалів вважали за чарівників, а кузні – таємничим місцем. Приємно, що серед нас, у невеличкому провінційному Синельниковому, живе один з небагатьох продовжувачів стародавньої ковальської справи, в жагучих обіймах якого надміцний метал стає витвором мистецтва у сучасному світі. Кажуть, що кожна людина – коваль свого щастя, а коли вона до того ж ще й володіє молотом професійно, не боячись тяжкої праці та вогню?
Орися ЛАДАТКО.
|
