Завдяки новим очісуючим жаткам у господарстві не тільки збільшились темпи жнив та якість збирання зерна, а і вдосконалилась система No-till.
На цьогорічних жнивах механізатори С(Ф)Г „Анастасія” випробували дві нові жатки – очісуючі. Принцип їхньої роботи зовсім інший: у них відсутні коси, тому колоски вони не зрізають, а очісують спеціальними гребінками, розташованими на двох барабанах. В результаті всі стебла залишаються стояти на полі, комбайн звільняється від потреби перелопачувати масу соломи, а тому на нього зменшується навантаження і швидкість збирання та якість обмолоту зерна зростає.
Саме це стверджує керівник господарства Андрій Усов:
- Швидкість комбайна зросла до десяти кілометрів на годину, завдяки чому продуктивність виросла до сімдесяти гектарів на день замість сорока зі звичайними жатками. Крім того, витрати солярки на гектар зменшились з десяти до 6,5 літрів. Але для нас найголовніше те, що тепер маємо змогу вдосконалити систему No-till, по якій працює підприємство.
Суть в тому, що при нульовій технології важливо правильно працювати з пожнивними рештками, але жоден найсучасніший комбайн не забезпечує рівномірного розподілу соломи на полі. Тому в місцях її скупчення диск сівалки не може прорізати таку подушку, щоб покласти насіння в грунт на задану глибину, і важко отримати рівномірні сходи. Тепер же стебла стоятимуть аж до весни, виконавши взимку ще й функцію снігозатримання, і ніяк не заважатимуть роботі сівалки.
Ми поспілкувались з механізаторами, які підтвердили слова Андрія Петровича:
- Торік трьома комбайнами за день косили менше, ніж нині ми двома.
До речі, цього року господарство придбало ще одного Нью Холланда і тепер обходиться на жнивах власними силами. А жатки купили вітчизняні харківські, які ніяк не поступаються імпортним, при цьому втричі дешевші і можуть збирати також ще й інші культури, приміром льон та еспарцет.
Не менш важливий об’єкт під час жнив – тік. Але відвідавши його, не помітили ні найменшої суєти, ні буртів зерна на майданчиках. Працівники навіть встигали в ці зазвичай гарячі дні оновлювати собі побутову кімнату та поливати нещодавно висаджений газон.
- Автомобілі з поля прямують на естакаду мехтоку, а звідти зерно одразу завозимо до складів, де йому дадуть раду Сергій Шведнюк та Оксана Паньків. Площ у нас вистачає, адже ще до колгоспних цегельних складів додався новий металопрофільний ангар. Тому негода нам не страшна, тільки б не було затримки у комбайнерів, - ділиться завтоком Віктор Кравець.
На тракторній бригаді також практично ніякого руху. Лиш інколи заїдуть бджолярі Володимир Соболь та Денис Міщенко оглянути цьогорічні відводки та Олег Дегтяренко з Петром Дубовим ладнають до силосування КСС-2,6. Техніка уже практично давно забута і непотрібна у більшості сільгосппідприємствах через відсутність тваринництва. У С(Ф)Г „Анастасія” вона також не для власних потреб, а для забезпечення силосом населення. Саме такий собі залишок соціалізму по-вільнянськи – господарство закладає силосну яму і потім раз на тиждень розвозить корм під кожен двір своїх пайовиків, які ще знаходять сили і сенс тримати корів.
Звернули увагу і на те, як на виробничих об’єктах облаштовано побутові умови для працівників. На бригаді, в автогаражі є невеличкі кухні, де можна комфортно підобідати, працюють душові кімнати з гарячою водою, взимку опалюється ще й приміщення майстерні. Тому і не дивно, що сьогодні всі в полі, бо відремонтувати техніку мали змогу ще взимку.
А от де по-справжньому метушливо у ці літні дні – так це на ставку (завершити оформлення якого ось уже кілька років в господарстві не можуть через бюрократичні та законодавчі капкани). Крім сільської малечі та рибаків, тут кипить робота у майстрів над облаштуванням нових теремків для відпочивальників, один з яких буде знаходитись безпосередньо на воді. Не втримався від того, щоб не заскочити сюди на кілька хвилин на підмогу навіть головний агроном господарства Антон Усов.
І не дивно, адже ця водойма давно стала улюбленим місцем відпочинку не тільки місцевих сельчан, а й синельниківців. Мабуть, саме тут проведе С(Ф)Г „Анастасія” і обжинки, до яких з таким темпом жнив не так і далеко. Ми про це обов’язково напишемо, якщо нас туди запросять.
Станіслав ТКАЧОВ.
|
