Микола Петренко не згодний з тим, щоб Писарівська школа стала початковою.
Оптимізація (читай – скорочення) мережі освітніх закладів району та формування нових територій громад – ці два питання стали головними на черговій сесії районної ради, що відбулася 15 травня.
Втім, розпочали з іншої оптимізації – змінювали структуру центру первинної медико-санітарної допомоги. Головний лікар цієї установи Олена Сачко пояснила, що кілька нинішніх фельдшерських пунктів не відповідають вимогам законодавства, згідно з якими кількість населення, що обслуговується, має бути не менше 300 чоловік. Тому запропонувала на розгляд депутатів такий варіант: ліквідація Вербівського і перетворення в медичні пункти (тобто, у приміщення, де працюватиме медсестра і проводитимуться виїзні прийоми спеціалістами амбулаторій) Октябрьського, Романівського, Роздольського, Широсмоленівського та Надеждівського фельдшерських пунктів.
За долю «свого» пункту відчайдушно боровся Роздорський селищний голова Сергій Забудько. Він зауважив, що Роздольский ФП, який обслуговує нехай не 300, але 200 чоловік, сьогодні перебуває в тому ж стані і вигляді, який залишився з тих часів, коли він утримувався з місцевого бюджету.
- Те, що ми колись з місцевими фермерами купляли, те і залишилось, навіть штори ті ж висять. Центр не вклав у матеріальну базу ні копійки, а тепер ще й закриває? І взагалі, чому ми так поспішаємо все закривати? Он бібліотеки забрали з утримання сільрад – тепер з двох ставок залишилася одна. «Перлину» колись будували три місцевих колгоспи, а сьогодні роздорцям залишили одну холодну кімнату з дірявими стінами. Інколи 5 хвилин є ціною життя, а роздольцям між тим до Роздорської амбулаторії діставатися 12 кілометрів…
Стосовно ж інших фельдшерських пунктів заперечень не надійшло. Після обговорення на засіданні профільних комісій і безпосередньо на сесії депутати своїм рішенням ліквідували Вербівський ФП. Октябрьський, Романівський, Широсмоленівський та Надеждівський стали медичними пунктами в структурі найближчих амбулаторій. Доля Роздольського поки залишається під питанням.
Головний лікар ЦРЛ, депутат облради Петро Довгань не бачить катастрофи в такій ситуації.
- Колись в лікарні було 800 ліжок, сьогодні 300, але це не означає, що комусь відмовили у госпіталізації. Те ж і з фельдшерськими пунктами. У нас є підстанції швидкої допомоги в Славгороді та в Роздорах, і їхня завантаженість, як свідчить статистика, становить два-три виклики на добу. Тому машини швидкої цілком в змозі оперативно доставляти до найближчої медустанови тих, хто цього потребує.
А от депутат Георгій Колпак наголосив на тому, що прийняття подібних рішень слід розпочинати з обговорення їх з громадою, а не розробленим «нагорі» формулюванням, перед яким ставлять депутатів. З ним погодилися всі присутні.
Далі так же жваво обговорювали долю шкіл. Нагадаємо, тиждень тому до відома широкого загалу довели перспективу реструктуризації кількох навчальних закладів. Запрошені на сесію директори шкіл у переважній більшості прийшли вже озброєні листами від педколективів і батьків, розрахунками і пропозиціями.
У доповіді начальника райвідділу освіти Алли Юрцевич акцентувалося на тому, що сьогодні нормативи річних витрат на одного учня (12,1 тис. грн.) перевищуються майже в усіх школах району через їх низьку наповнюваність. Однією з найбільш вагомих статей витрат стало індивідуальне навчання, коли в класі одна-дві дитини, а урок оплачується так само, як і проведений для 20-25 учнів (голова районної ради Юрій Мартиненко назвав це по суті «репетиторством за рахунок району»). Наразі в районі 94 таких дитини і, за словами голови райради, саме кошти на їх індивідуальне навчання в «своїй» школі замість здобуття освіти в повному класі, але в сусідньому навчальному закладі, і є та сума, якої не вистачає в бюджеті освітян до кінця року. Йшлося і про недостатню якість освіти, коли один вчитель в малокомплектних школах викладає інколи по 6-7 предметів.
Натомість директори шкіл, перед якими постало питання реформування, оперували статтями Закону про освіту щодо права батьків самим обирати заклад освіти для своєї дитини, і навіть погоджувались на зменшення зарплати, аби тільки зберегти свої заклади у тому вигляді, якими вони є сьогодні. Така позиція освітян і здебільшого згодних з ними сільських і селищних голів, напевно, вплинула і на голосування. Рішенням сесії стало припинення існування школи Дослідного поля (яка зливається з Раївською школою-інтернатом) та Дібровської середньої загальноосвітньої школи.
Нинішні неповні школи – Тургенєвська, Тельманівська та Лозоватська - перетворюються на початкові. А от Писарівська школа поки що зусиллями самого колективу, сільського голови Людмили Крупської, фермера Миколи Петренка відстояла своє право надавати неповну освіту. Надані пропозиції щодо виживання школи в нинішніх умовах будуть вивчені і розглянуті на наступній сесії.
Стосовно середніх шкіл, то всі вони поки (нагадаємо, йшлося про Вишневецьку, Шевченківську, Шахтарську та Зайцівську) залишаються в своєму статусі. Згоди на їх реформування не дали ні вчительські колективи, ні директори, ні батьки. Втім, не виключено, що з початком наступного навчального року до цього питання знов повернуться. Більше того, за словами Юрія Мартиненка, на черзі – Василівська і Вільнянська школи, які теж мають всі шанси потрапити під оптимізацію.
Наприкінці сесії керуюча справами райради Лариса Дерев’янко розповіла про пропозиції, що надійшли від сільських рад в рамках перспективного плану формування територій громад. За її словами, виявили бажання об’єднатися Роздорська селищна, Писарівська та Старовишневецька сільські ради з центром в смт. Роздори.
Славгородська селищна рада надала пропозицію щодо утворення Славгородської ОТГ у складі Славгородської селищної, Гірківської та Новоолександрівської сільських рад з центром у смт. Славгород. Однак суміжні громади на теперішній час не підтримали пропозицію. Миролюбівська сільська рада пропонує створити громаду у складі Миролюбівської, Великомихайлівської та Шевченківської сільських рад.
Василівською сільською радою запропоновано об’єднатись частково з Варварівською (села Варварівка, Дубо-Осокорівка, Андріївка) та частково з Новогнідською (села Грушувато-Криничне, Суха Калина) сільськими радами. Але листів від колег про підтримку вищезазначеної пропозиції не надійшло.
При обговоренні сільські голови вказали на певні неточності. Зокрема, як зауважив Анатолій Варава, він мав на увазі об’єднання трьох сільрад із центром у Миролюбівці, в той час як на сесії прозвучала Великомихайлівка. А Василівський сільський голова Наталя Пасько зазначила, що її слова не були пропозицією у прямому сенсі, це скоріше були «думки вголос».
Втім, депутати вирішили утриматися від затвердження чи прийняття будь-яких пропозицій. Вони затвердили тільки пропозиції щодо поправок у формулюваннях самої методики формування громад. Таким чином, як підкреслила Лариса Дерев’янко, обговорення пропозицій це ще не початок об’єднання, тож район поки ніхто не ділить на частини і не приєднує до міста. Почекаємо, що покажуть перші кроки пілотних проектів.
Оксана ЛЕНДА.
|
