Наприкінці квітня обласна рада затвердила проект Перспективного плану формування територій громад Дніпропетровської області. За словами голови обласної ради Євгена Удода, на Дніпропетровщині спочатку відпрацюють декілька пілотних проектів з об’єднання громад, які стануть прикладом для інших.
Проект має пройти обговорення у всіх районах, після чого буде прийнятий на наступній сесії облради з урахуванням внесених пропозицій. Саме на таке обговорення і зібралися 5 травня в залі засідань районної ради голови сільських та селищних рад, депутати, представники громадськості Синельниківщини.
За планом, розробленим в облраді, наш район має залишитися в своїх межах, об’єднавшись з містом, яке й стане адміністративним центром Синельниківської спроможної територіальної громади. При визначенні меж території враховується багато складових, не останніми з яких є відстань до центру з різних куточків та наявність інфраструктури. Виходячи з цих позицій, районна рада запропонувала на розсуд громадськості свій варіант: місто Синельникове об’єднує навколо себе всі нинішні сільські та селищні ради за виключенням трьох. Іларіонівська та Мар’ївська, як пояснив голова райради Юрій Мартиненко, могли б утворити одну спільну громаду, оскільки це дозволяє кількість населення, наявність приміщень для розташування державних органів та установ, органів місцевого самоврядування тощо. А Дібрівська сільрада могла б об’єднатися з Любимівською громадою Дніпропетровського району, з якою вже історично і географічно склалися тісні контакти.
Не зовсім ще визначено, яким чином і з якими повноваженнями обиратиметься староста (слід розуміти, так відтепер називатиметься сільський голова), чи буде він насправді мати якісь важелі (і чи залишиться штат сільрад) або ж стане просто посередником між селянами та керівником спроможної громади, як буде називатися сам цей керівник (серед варіантів лунає навіть слово «бургомістр»)…
Об’єднання громад здійснюватиметься виключно на принципах добровільності, ефективності та спроможності. Ніхто не буде примушувати людей. Об’єднання дозволить не тільки зекономити кошти, але й дасть нові можливості для вирішення інфраструктурних проблем. Території отримають додаткові кошти для розвитку від Державного фонду регіонального розвитку – таку позицію задекларовано обласною радою. Втім, ніхто й досі зрозуміло й чітко, з конкретними цифрами і прикладами, не пояснив практичну користь такого реформування, і саме на цьому наголошували присутні.
- Складається враження, що реформу роблять не для людей, а на виконання постанов Кабміну. Якщо це так, то не треба нас збирати, легше просто прийняти рішення, яке доведено «зверху», і не витрачати зайвого часу, - вважає Роздорський селищний голова Сергій Забудько.
Жваве обговорення з запропонованих принципів розподілу територій та майбутніх адміністративних центрів перейшло на доцільність будь-яких реформ взагалі. Так, на думку Миролюбівського сільського голови Анатолія Варави, подібне реформування проводять «учні авторів аграрної реформи»:
- Якби дали об’єктивну оцінку аграрній реформі та покарали її творців – подібні б «нововведення» не придумували. Миролюбівці «пережили» трьох так званих інвесторів, жоден з яких цвяха не забив – тільки вирізали й вивозили. У мене складається враження, що для авторів цього проекту поняття «село» – це щонайменше Конча-Заспа! Вони навіть не уявляють собі, що в реальності існують такі собі Миролюбівки або Андріївки. Як на мій погляд, це наступний після аграрної реформи етап знищення села.
Слушне питання поставила очільниця василівців Наталія Пасько:
- Перш за все треба питати у громади, чого вона прагне і як бачить ситуацію, чи бажає вона змін взагалі, адже Конституцію, за якою саме народ є носієм влади, ніхто не відміняв. Якщо всі запропоновані нам зміни насправді добровільні, то чому виходили такі пропозиції від адміністрацій, а не від самих громад? Адже спочатку треба самим тут, на місці, обговорити і зрозуміти, як буде краще, а потім переконувати «верхи». У нас же, як завжди, навпаки виходить. А якщо вже прийняті всілякі закони та постанови щодо цього реформування – то навіщо ми тоді взагалі тут збираємось? Треба виконувати, а не обговорювати.
Керівники агроформувань поставились до теми обговорення з притаманним їм прагматизмом.
- Ми вже побачили наслідки медичної реформи, слава Богу, що хоч зараз ми не стали першопрохідцями (до речі, за словами Юрія Мартиненка, заявки на участь у пілотному проекті подали Томаківський, Апостолівський, Солонянський та Межівський райони – авт.). Давайте подивимось, як реалізовуватимуться це експерименти, і тоді вже обговорюватимемо. Якщо там економічної вигоди на 3 копійки, а проблем для пересічних громадян в рази більше – навіщо нам таке? – зазначив голова С(Ф) Г «Анастасія» Андрій Усов.
- Нам так ніхто не пояснив, хто і які функції виконуватиме після такого розподілу, хто і за що відповідатиме, хто і яку довідку (і де саме!) видаватиме. Ледь не сто відсотків послуг та довідок ми і без того отримуємо в Синельниковому, що зміниться в разі реформування, окрім назв? – запитав голова ТОВ «Нива» Володимир Сулаєв.
- Коли за часів аграрної реформи мені казали, що я ні в якому разі не маю права залишати таку форму господарювання, як кооператив, я просто не поспішав кидатись виконувати вказівки, а зважував, придивлявся, оцінював, - розсудливо зауважив голова ВСК «Україна» Георгій Колпак. – Тож давайте і зараз не гарячкувати, а подивимось, як розвиватиметься ситуація і що покажуть перші результати «пілотів».
На тому й зійшлися. Поки що домовилися обговорити ці питання з сільськими громадами і всі пропозиції, які висловлять сільчани, надати на розгляд сесії райради, яка 15 травня і має приймати рішення щодо того, яким Синельниківщина бачить процес формування територіальних громад.
Потім розглянули питання оптимізації мережі закладів освіти. Як пояснили голова райради Юрій Мартиненко та начальник райвідділу освіти Алла Юрцевич, наповнюваність шкіл на сьогодні становить 40%, а вартість навчання одного учня вже перевищила всі нормативні розрахунки. На потреби освіти в бюджеті не вистачає 4 мільйони гривень, і якщо нічого не змінювати, становище гіршатиме й надалі.
Як один з виходів на обговорення винесли варіант повного закриття Дібрівської та СШ Дослідного поля. Ще кілька шкіл запропоновано перепрофілювати: Лозуватську – в НВК, Писарівську, Тургенєвську та Тельманівську перетворити з неповних на початкові, а Зайцівську, Вишневецьку, Шахтарську та Шевченківську – з середніх на неповні.
Пояснення такій пропозиції були, зрозуміло, суто економічними: тут і зарплати, і енергоносії, і шкільні автобуси, які все одно возять дітей з одного села в інше, тощо. Та педагогічна громадськість, звісно, сприйняла все це не дуже радісно. Директори шкіл говорили про єдиний осередок життя на селі, яким залишилась школа, про те, що і без того економлять на чому можуть, в той час, як почати заощаджувати кошти можна було б, скажімо, з господарчої групи чи методистів відділу освіти. Говорили про захмарні ціни на будь-які ремонти чи ті ж продукти харчування через те, що школа не може шукати найвигідніший для себе варіант, а змушена підкорятися результатам сумнозвісних тендерів. Роздорський очільник Сергій Забудько говорив про досвід підсобних ділянок, невеличких городиків при навчальному закладі, а керівник Первомайського НВК Лариса Горяйнова навела яскравий приклад витрачання коштів не на дітей, а на папірці:
- Дозвіл на роботу шкільної їдальні коштує тисячу гривень. А у мене дві їдальні. От і рахуйте…
Словом, питання оптимізації шкіл також буде обговорено на майбутній сесії райради. А присутні, зокрема сільські та селищні голови, вихлюпнувши «навколошкільні» емоції, в черговий раз вислухали нарікання співробітників військкомату на свою неналежну роботу з рознесення повісток. Втім, так же вкотре заявили, що «сидіти в засідках» в очікуванні тих, хто підлягає мобілізації, але намагається не потрапляти на очі працівникам сільради, вони не будуть. Тим часом, за наведеною статистикою, з 1302 осіб, які мають з’явитися до військкомату, поки явка становить 298.
Оксана ЛЕНДА.
|
