Перевірку морозами не витримали системи водопостачання в с. Мар’ївка Писарівської сільради та в Кислянці. Люди в пошуках допомоги звернулися до редакції «Берега надій», і ми спробували розібратися, чому зникла вода в оселях сільчан.
- Цієї зими грунт на Синельниківщині промерз на глибину до 73 сантиметрів, - розповів начальник відділу ЖКГ та розвитку інфраструктури райдержадміністрації Василь Боровенський. – За нормативами труби водопостачання мають прокладатися на глибині 1,2 м, а на практиці люди часто покладаються на «авось», що й призводить до неприємностей. Наприклад, в Мар’ївці в 2007 році сільчани самі закопували водопровід. Коли брали техумови, їм повідомили, що по цій лінії вже прокладено кабель, тож труби потрібно закопувати не нижче 40 см, що мар’ївці і зробили.
В Кислянці підрядником, який виконував роботи по водопостачанню, було КП «Віра», очолюване Вячеславом Авраменком. Там ситуація схожа – труби прокладені ближче до поверхні землі, ніж це дозволено в нашому регіоні. Як це трапилося, будемо розбиратися, а поки що залишається очікувати на потепління і сподіватися, що така зима, як цьогорічна – з сильними стійкими морозами і малої кількістю снігу – не повториться.
На жаль, дізнатися точку зору на проблему ні Вячеслава Авраменка (на лікарняному), ні Кислянського сільського голови Зої Павленко (у відпустці) ми не змогли. А голова місцевого обслуговуючого кооперативу «Водолій» Сергій Дяконенко так прокоментував ситуацію:
- Коли прокладали водопровід, з кожного двору збирали по 1600 гривень, загальна сума «людських» грошей сягнула 260 тисяч. За звітністю виконавців, було протягнуто 13 км труб. Коли вирили траншеї, пішла сильна злива, канави замулилися, і в них, прямісінько в муляку, закопували труби. Тож тепер вони лежать на різній глибині – сантиметрів від 70. Коли почалися сильні морози, я просив людей залишати хоч цівочку води, щоб не перемерзла, але це все ж сталося трохи більше тижня тому. Очікуватимемо на потепління, і якщо, не дай Бог, труба пошкоджена, то навіть не знаю, чи здаватимуть знову гроші мої односельці.
Не замерзла вода тільки в центрі, де завдяки ініціативі члена нашого кооперативу Василя Павленка пластикову трубу протягнули в старій металевій. Саме Василь Григорович придумав спеціальний спосіб, застосування якого і дозволило це зробити попри всі побоювання.
А взагалі, маємо чимало нарікань на виконавців робіт з водопостачання: не знаємо, наскільки якісні труби прокладені (часто трапляються пориви); не бачили проекту, за яким все робилося; воду тягли людськими городами, і тепер не всі дозволяють нищити городину, якщо влітку треба ліквідовувати пориви тощо.
Світлана КАДОШ.
Від редакції:
Як бачимо, відповідей на одвічні слов’янські питання «Хто винен?» і «Що робити?» на даний момент так і не знайдено. Але проблему якось вирішувати все ж треба, адже спрогнозувати, якими будуть наступні зими, ніхто не в змозі. А головне – хто відшкодовуватиме людям збитки? Бо, як показують приклади засуджених екс-прем’єра Юлії Тимошенко і екс-міністра МВС Юрія Луценка, винних в нашій країні знайти все ж можна. Звісно, якщо постаратися.
|
