У понеділок на апаратній нараді міського голови заступник начальника управління соцзахисту Раїса Чорна повідомила, що на гарячу лінію зателефонувала жителька Синельникового і виявила готовність надати житло жителям Криму, які залишають домівки і переїжджають на материк.
«Берег надій» зустрівся з цією привітною доброзичливою жінкою.
Ніна Давидова мешкає в Синельниковому всього 6 років. Колишня сільська жителька, вона певний час працювала в Дніпропетровську, мешкаючи в гуртожитку. Та хіба це можна назвати домівкою? Тож, назбиравши грошей, купили квартиру у невеличкому двоповерховому будиночку по вул. Ульянових.
- Цього будинку, коли ми тільки-но приїхали, через бур’яни, зарості та сухостій навіть і видно не було. Та хіба можна жити в таких умовах і не намагатися їх покращити? Тож засукали рукави і поступово привели все навколо до ладу. Тепер дружною родиною мешкаємо у затишній квартирі, під вікнами якої розбили квітник, а на подвір’ї встановили гойдалку.
Ніна Миколаївна і справді зібрала всю сім’ю – чоловік, діти, невістка, мама, яку перевезла з Васильківського району. Саме там, на Васильківщині, у селі Воскресенівка, і залишився порожній мамин будинок, який всі разом, порадившись, і вирішили надати під житло тому, хто потребуватиме.
- Добротний цегляний будинок, літня кухня, гараж, багато землі, поруч балка - чому не жити? Та й в хаті певні меблі залишились – диван, стіл, шафа, тумбочки… Дивилася днями по одному з телеканалів новини – там саме про подібне йшлося, теж люди в селі пропонували хату біженцям. Так наша в набагато кращому стані, та й більша, - від душі говорить Ніна Миколаївна, щиро переймаючись долями співгромадян. – Хто його знає, як все ще повернеться… Може, переживуть люди якийсь час, та й, дивись, все владнається. Повернуться додому, житимуть собі спокійно. А ні – хай собі тут живуть. Втім, знаєте, чомусь віриться, що минеться оце все лихо, візьме верх здоровий глузд...
Важко не погодитися з цією милою жінкою, яка має щире серце.
Оксана ЛЕНДА.
|
