Незвично звучить, чи не так? Та й правда – на кого ж лишити господарство, корівоньку з курчатами, дозріваючі огірки з помідорами. Та й куди їхати, коли все навколо стало таке незнайоме, а без сторонньої допомоги нерідко і до автобуса важко сісти.
А от пенсіонери-пайовики ТОВ „Нива” Синельниківського району можуть собі це дозволити. Вже три роки поспіль голова товариства Володимир Сулаєв організовує такі тури на море до районного табору відпочинку „Дніпро”. Причому, як кажуть, за системою „Ол-інклюзів” – все включено: переїзд, проживання, харчування.
- Коли ми тільки запропонували нашим ветеранам оздоровитись в такий спосіб, мене також переконували, що ніхто не поїде. Одним не дозволить підсобне господарство, іншим здоров’я, треті посоромляться роздягнутись до купальника на пляжі, - розповідав Володимир Сулаєв. – І дійсно, спочатку бажаючих було не так багато. А цього року уже ображались на те, що не всім вистачило місця в маршрутці.
Минулого тижня на морі побувало вісімнадцять пайовиків ТОВ „Нива”, серед яких і мешканці Синельникового. Всі вони дружно чотири доби насолоджувались теплим Азовським морем, відвідали солоні озера та гаряче цілюще термальне джерело. А вечорами в затишних кімнатах не на жарт розгорались картярські баталії та спомини про те, як працювали на фермах чи на овочах. Одним словом, скучно не було і практично всі з числа цьогорічного морського десанту висловили бажання відвідати „Дніпро” знову.
- У ТОВ „Нива” до ветеранів завжди ставляться шанобливо і допомагають чим можуть, - ділились мешканки Золотового Людмила Лагно, Валентина Толстоніс, Клавдія Сербіненко, Клавдія Товстонос (на фото), які уже побували на морі по 2-3 рази. – Наприклад, щомісяця господарство виділяє на кожного пенсіонера безкоштовно по 15 хлібин, за паї розраховуються своєчасно і за бажанням зерном чи грошима. То ж не думайте, що ми уже зовсім туніядці без курки в дворі (сміються).
Для синельниківки Валентини Желєзняк (на фото) головне в таких поїздках – море. Тільки-но поснідала у їдальні табору – і вже на пляжі, після обіду сусідки по кімнаті ідуть подрімати, а її знову пестять хвилі. І так до пізнього вечора. Навіть коли в останній день піднявся шторм, і багатьох відпочивальників налякали круті хвилі, вона із задоволенням боролась зі стихією.
Так і пролетіли ці чотири дні аж доки не пролунала команда „на вихід з речами”. Залишилось лише з сумом подякувати господарям за гостинність та повертатись на Синельниківщину з надією, що благодійність керівництва ТОВ „Нива” залишиться стабільною традицією.
Станіслав ТКАЧОВ.
|