У 2002 році від Миролюбівки до Андріївки почали прокладати нову телефонну лінію. Так сталося, що я був відповідальним від села за цю справу. Ми зібрали людей, розповіли про такий намір, всі погодилися, що справа потрібна. Підрахували, що кожен майбутній абонент має допомогти зв’язківцям фінансово (тобто співфінансування). Домовилися на словах, що сплачуємо спочатку половину необхідної суми – тож 9 чоловік здали по тисячі гривень.
Розпочалися роботи по прокладанню кабелю. На вимогу зв’язківців я домовився з фермерами Володимиром Варавою та Олексієм Потебнею, які надали екскаватор, кран, перевозили залізобетонні стовпи, люди викопували під них ями, ставили ці стовпи тощо. Все це – безкоштовно.
Приблизно через місяць телефонують мені з Укртелекому і кажуть, що грошей не вистачає і треба знову зібрати по людях. Зібрали ще приблизно по тисячі з кожного (в середньому, в залежності від відстані, кожному це обійшлося від 2 до 3 тисяч). Десь через два місяці після початку робіт телефони нарешті запрацювали, але...
Через десять днів мій телефон замовк. І почалося – то робить, то мовчить. Так тривало майже рік. Перед святом 8 Березня мені змінили номер, та це не допомогло, постійні перебої у зв’язку тривали як у мене, так і в інших абонентів.
Так тягнеться до сьогодні. Від місяця до трьох, буває, телефон, мовчить. Полагодять, попрацює – і через місяць-два знову замовкає. Хто вже тільки не звертався до Укртелекому! І ми, і районна рада ветеранів, і особисто перший заступник голови райдержадміністрації Микола Малюков разом з Миролюбівським сільським головою Анатолієм Варавою ходили на прийом, і голова РДА Юрій Мартиненко писав – а толку немає. Так десять років і маємось.
Я сплачую по всіх платіжках без затримки, до того ж постійно плачу й аванс. Тож і хочу запитати: за що і кому я сплачую? За постійно непрацюючий телефон, який я встановлював за свої гроші? За нерви, які я, людина похилого віку з гіпертонічною хворобою, витрачаю на безрезультатне спілкування зі зв’язківцями? І головне – коли нарешті я отримаю якісну послугу, за яку авансом сплачую ось вже десять років?
Прошу вважати це відкритим листом-зверненням до голови облдержадміністрації Дмитра Колєснікова, депутата обласної ради Людмили Штишенко, голів РДА та райради Юрія Мартиненка та Наталії Задорожньої, від яких чекаю відповіді через газету, а головне – допомоги.
Василь АДАМЕНКО, пенсіонер, ветеран праці, член виконкому Миролюбівської сільради.
с. Андріївка.
|
