На вшанування пам’яті та відновлення справедливості небайдужі василівці поновили пошукову роботу щодо односельчан, які були репресовані в 1937-1939 роках та реабілітовані, і в більшості посмертно.
Звернувшись до книги «Реабілітовані історією», знайшли відомості про наших дідів та прадідів, де в алфавітному порядку, на основі архівно-слідчих справ, що зберігаються в архіві Управління Служби безпеки України в Дніпропетровській області та в обласному архіві, містяться короткі відомості про осіб, які стали жертвами політичних репресій в ті жорстокі та жахливі роки життя цілого покоління. За даними історичних фактів тридцять шість осіб з території Василівської сільської ради без доказів, без особливих розслідувань, без судових рішень по-звірячому розстріляно, а родинам приклеїли жахливе клеймо «Ворог народу».
Семеро осіб були ув’язнені і засуджені на різні тюремні строки та вислані до Північного краю, без права повернення додому.
Двадцять дев’ять чоловік було ув’язнено 2 жовтня 1938 року та засуджено до смертної кари. Страшний вирок привели в дію 10 жовтня 1938 року, майже одразу після арешту. І лише зараз, через роки, ми маємо право згадати про них, пом’янути і дати право їх старішим синам та донькам спокійно відійти у вічність не соромлячись, що вони стануть перед батьком, так і не виконавши свого боргу - зняти з них ганебне тавро зрадника і ворога, навіть посмертно.
Відновлений та реконструйований пам’ятний знак стоїть на видноколі в селі Василівка-на-Дніпрі, по вулиці Яворницького біля сільського Будинку культури, доглянутий з великою шаною і повагою односельчанами, як нагадування всім нам, особливо в наші дні, що дітей ми народжуємо для життя, а не для мук та поневірянь. Що кожен має право голосу, але правдивого. Всі односельчани, депутатський корпус сільської ради, а особливо діти репресованих прагнули увіковічнити імена репресованих та реабілітованих односельчан в мармуровій плиті.
Звернувшись до рідних та близьких, до родичів, яких нам вдалось встановити та відшукати, ми запросили їх на поминальний захід з приводу 78-ї річниці з дня розстрілу односельчан. Справили християнську молитву за упокій розстріляних, для всіх присутніх історик А.О. Голуб провів історичну паралель між 1938 та 2016 роками, щоб підростаюче покоління розуміло, що навіть через роки правда восторжествує, а свобода і справедливість стануть нормою нашого життя.
Пам’ять про кожного розстріляного рідні і односельчани ознаменували зав’язуванням стрічки українського прапору та українського орнаменту на монументі.
До кропіткої роботи з реконструкції пам’ятного знаку доклали немало зусиль Олександр Вікторович Прокопенко (онук репресованого дідуся Фрола), депутат сільської ради Володимир Михайлович Новіков, працівник клубу Віктор Миколайович Голуб. Чималу роботу з встановлення фактів із історії односельчан виконала Майя Вікторівна Новікова (працівник сільської ради, мати-героїня, рідна репресованого Карандак) та сільський бібліотекар Надія Іванівна Довгаш. Та й для сільського голови ця робота була випробуванням на людяність, тому в композицію існуючого знаку добавили 5 колосків - символ людини-хлібороба, символ страшного закону «Про п’ять колосків», символ хліба, життя, продовження роду людського, а на мармуровій плиті викарбувані 28 прізвищ односельців, яких безвинно страчено.
Щоб пам’ять про них вічно жила в наших з вами серцях, в пам’яті нових прийдешніх поколінь. Бо тільки пам’ять вічна і нетлінна.
Наталя ПАСЬКО, Василівський сільський голова.
Майя НОВІКОВА, спеціаліст сільської ради.
|
