Картину прояснили виступи науковців, хоча і істотно засмутили присутніх. Головна причина – найнижча кількість вологи в грунті за останні дев’ять років. Так, у метровому шарі грунту на пару сьогодні запас вологи складає 173 міліметри при 181 міліметрі багаторічних показників, а на попереднику соняшник усього 88 міліметрів проти 162-х. Також цього року пізніше відновилась вегетація рослин. Тому вони не матимуть змоги в повній мірі відновити свою вегетацію, розкуститись, що негативно позначиться на врожаю.
Зраз важливо провести обстеження площ озимини, визначити її фазу розвитку, густоту і прийняти рішення: залишити посіви чи пересіяти. У нижче наведеній таблиці фермери можуть побачити свій прогнозований врожай в залежності від густоти посівів.
Скажемо одразу – більшість присутніх в залі урожай пшениці менше тридцяти, а то і сорока центнерів з гектара не задовольняє. Адже при постійному зростанні цін на енерго-носії, добрива, збільшенні орендної плати та податкового навантаження отримувати прибуток менше 3-5 тисяч гривень з гектара – значить впевнено прямувати до банкрутства. Отут і виникає питання – яка ж ярова культура може забезпечити таку віддачу?
Найпростіший, але не найкращий шлях – соняшник. Тим більше, що його площі в структурі посівів обмежуються 35-ма відсотками. Науковці радять звернути увагу на кукурудзу, яка за сприятливих умов і при нинішніх цінах є досить прибутковою, культурою. Справжні ж господарі, які думають ще й про землю-матінку, шукають порятунок у таких культурах, як соя, сорго, льон та ін.
Щоб врятувати озиму пшеницю, потрібно провести мінімум два підживлення. Одне по мерзло-талому грунті, а друге – в кінці весняного кущіння по 45-60 кілограмів азоту в діючій речовині. Але важливо враховувати, що на ослаб-лених площах великі дози азоту можуть навпаки негативно вплинути на розвиток рослин. Далі готуватись до захисту площ від шкідників, хвороб та бур’янів.
На нараді обговорили також ряд інших проблем, зокрема, закупівельні ціни на молоко. За словами Олександра Андроновича, є домовленість з молокозаводами, щоб ціна була не нижча 2,8 гривень за літр. Однак сьогодні виникла ситуація, коли через закриття російських кордонів для українського сиру, до Дніпропетровської області везуть дешеве молоко з Полтавщини і ціни на нього падають.
Надзвичайно злободенне питання порушив голова ради сільгоспвиробників Синельниківського району Георгій Колпак – наслідки прийняття законопроекту №10051 „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо збору за користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення”. Цей закон передбачає щорічну сплату податку в розмірі 1 відсотка від нормативної грошової оцінки землі. Фактично у фермерів додатково буде вилучено 3,5-4,5 мільярди гривень оборотних коштів. В результаті з кожної отриманої гривні виручки фермер буде сплачувати 66 копійок податку. На фоні цього усі сукупні державні дотації та компенсації виглядають смішними подачками. Крім того, всі присутні в залі переконані, що такими великими коштами місцеві ради просто не зможуть грамотно розпорядитись і село ніякого покращення не матиме.
Олександр Любович підтримав пропозицію Георгія Васильовича надіслати до уряду і Верховної Ради звернення аграріїв Дніпропетровщини щодо неможливості прийняття такого закону.
Станіслав ТКАЧОВ.
