Інтернет-версія газети Берег Надій

Форма входу

Логін:
Пароль:

Категорії розділу

Новини міста
Регіональні новини
В Україні
Політика
Актуально
Проблема
Погляд
Спорт
Здоров’я
Зворотній зв’язок
Кримінал
Фотофакт

Пошук

Статистика

Каталог статей

Головна » Статті » Регіональні новини

Все залежить від дощу?

Минулої п’ятниці на Си-нельниківщині відбувся техно-логічний семінар-нарада з питань стану озимих культур, особливостей догляду за посівами просапних культур та збирання ранніх зернових урожаю 2017 року. Участь в ньому взяли науковці Синельниківської селекційно-дослідної станції, керівники агроформувань, голови РДА, райради Олександр Шабанов та Юрій Мартиненко, начальник райуправління агропромислового розвитку Микола Малюков.
Роботу традиційно розпочали з огляду дослідних ділянок Синельниківської СДС, де науковці Микола Солодушко та Микола Явдощенко  зупинились на особливостях поводження ранніх зернових та їх шкідників  у нинішніх погодніх умовах. А вони дійсно особливі, бо 50 діб не було опадів і тому у метровому шарі ґрунту запас вологи всього 55-60 міліметрів. Фактично на території району спостерігалась ґрунтова та повітряна засуха. А з березня по день проведення семінару випало в середньому 156 міліметрів опадів при нормі 240.
В таких умовах велику роль для розвитку озимої пшениці зіграли попередники, і, за твердженням науковців, знову поза конкуренцією пари та гороховища. А стосовно сортового підбору, то з представлених 60-ти сортів озимини різних строків посіву по різних попередниках кожен наочно пересвідчився, що варто сіяти надалі.
Особливу увагу звернули на зразки іноземної селекції, які, за словами Миколи Солодушка, все більше адаптуються під українські погодні умови і вже стають більш конкурентними, хоча з побаченого кращими виглядали наші одеські сорти.
Стосовно наявності клопа-черепашки, то особливого занепокоєння він не викликає. Однак коли його кількість на насіннєвих ділянках 1-2 на квадратному метрі, на товарних посівах 5-6, а на ячмені понад 10-15 одиниць, то посіви уже треба обробляти. Загрозливих хвороб на рослинах також не спостерігається.
На полях агрофірми „Степова” учасники заходу зупинялись на полях гороху, кукурудзи та пшениці. Заступник керівника підприємства Сергій Морозов поділився особливостями обробітку ґрунту, де все більше переваги надають поверхневому обробітку. А от сівалки з шириною міжряддя 20 сантиметрів вони б воліли замінити на агрегати з п’ятнадцятисантиметровим міжряддям, а краще з 12,5 сантиметровим. Саме в цьому напрямку зараз рухаються європейські фермери і їх досвід вартий уваги.
Продемонстрували „степовчани” презентовану кілька років тому диво-пшеницю з колосом розміром на долоню, яка отримала назву „Степова красуня” і зараз внесена в реєстр для сортовипробування. А ще увазі фермерів була представлена ділянка  гібридної пшениці, норма висіву якої вдвічі менша проти сортів при потенціалі врожаю до 200 центнерів з гектара. Але як вона себе покаже за наших погодніх умов і чи по-кишені аграріям буде вартість насіння?..
Далі шлях пролягав полями С(Ф)Г „Анастасія”, де уже кілька років сповідують нульову технологію обробітку, поступово повертаючи ґрунт до первозданного вигляду, бінарні посіви еспарцету під покров соняшнику. Застосування хімічного захисту також обмежують лише внесенням гербіцидів і ні проти хвороб, ні проти шкідників оприскувачі не задіюють.
- Природа сама регулює баланс комах, і у шкідників рослин завжди знаходяться свої вороги, які обмежують їх популяції, - розповідав керівник господарства Андрій Усов.
На прискіпливі питання колег, як позначається дана технологія на зниження врожаю і рентабельності підприємства, Андрій Петрович мав своє пояснення:
- Серед аграріїв є хлібороби, а є землероби. Ми – другі, бо не прагнемо вирощувати високі врожаї на шкоду матінці-землі. Адже щороку через агресивний обробіток ґрунту на планеті деградує до 7 мільйонів гектарів сільгоспземель. А можливі втрати рентабельності в урожайності нам компенсує зниження виробничих затрат. Наприклад, нам потрібно значно менше техніки і куплений понад 7 років тому трактор ще й досі не випрацював свій моторесурс через мінімальну тривалість сезону робіт.  Підтвердження цьому є той факт, що загальногосподарські витрати солярки торік склали менше 20 літрів на гектар.    
А на бригаді С(Ф)Г „Анастасія” гостей чекав солодкий сюрприз – стільниковий мед нового врожаю, яким гостинно пригощав пасічник Денис Міщенко. Він також поділився новинками пасічницької справи на основі передового світового досвіду: унікальним утепленням вуликів, двоматочним утриманням сімей, системою виведення маток, в т. числі і для реалізації, ексклюзивним інвентарем і т.д. Можна лише додати, що в планах господарства мати щонайменше 500 бджолосімей.
Далі шлях семінару пролягав полями ПП „Шератон”, де увазі аграріїв було представлено посіви сої і, мабуть, найвищий в районі  соняшник, посіяний 6-7 квітня.
У С(Ф)Г „ЛіК” гідом був керівник підприємства Володимир Рой, який поділився своїм досвідом щодо вирощування кукурудзи, ріпаку, пшениці:
- Можна мати супер насіння, техніку, витримати всю технологію, а в результаті отримати посередній врожай, якщо Господь не послав своєчасного дощу. На жаль, саме така ситуація складається цьогоріч на посівах кукурудзи (хоча такого розвитку качанистої, як у „ЛіКу”, ще треба пошукати в районі. - прим.авт.)  
Також Володимир Миколайович має тверде переконання, що ріпак є найкращим попередником для пшениці і він обов’язково має бути в сівозміні. А от захоплення соняшником стовідсотково веде до зниження врожаїв через виснаження вологи в грунті. Для прикладу продемонстрував поле з пшеницею, яка була посіяна по дворічному соняшнику:
- Торік через погодні умови ми змушені були пересіяти тут пшеницю знову соняшником з використанням хвальоного Євролайтингу і уже зараз жалкуємо, бо наслідки плачевні. А що роблять з землею ті, хто по сім-десять років сіє соняшник по соняшнику, я навіть уявити боюсь.
Завершився семінар у ТОВ „Нива” де голова підприємства Володимир Сулаєв з механізаторами представили усю лінійку сучасної техніки. Для декого це стало великим здивуванням і на адресу Володимира Володимировича лунали зауваження типу – „чому ж ти раніше мовчав?”
Все побачене свід-чення того, що на Синельниківщині господарюють справжні господарі, які здатні забезпечити державі торгівлю українською пшеницею, а не українською землею. З Божою поміччю, звичайно.


Станіслав ТКАЧОВ.

Категорія: Регіональні новини | Додав: admin (22.06.2017)
Переглядів: 335 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Статті

[17.05.2018]
Солдатська каша, пісні,  фронтові листи…Солдатська каша, пісні, фронтові листи…

[17.05.2018]
Немає правди у війні  - вона лиш в мирі та любовіНемає правди у війні - вона лиш в мирі та любові

[17.05.2018]
У Луб’янці – нова дорога

[11.05.2018]
Більярдний турнір розширює межіБільярдний турнір розширює межі

[11.05.2018]
Спільний дім самотніх людей

[11.05.2018]
Настала пора конкурувати з ПольщеюНастала пора конкурувати з Польщею

[11.05.2018]
Через місяць ми дізнаємось,  чому так погано вивозиться сміттяЧерез місяць ми дізнаємось, чому так погано вивозиться сміття

[03.05.2018]
Медзаклад починається з реєстратуриМедзаклад починається з реєстратури

[03.05.2018]
З перемогою, «Веселка»!З перемогою, «Веселка»!

[03.05.2018]
Танець – це життяТанець – це життя

[03.05.2018]
Кургани пам’ятають минуле

[03.05.2018]
Святкові вихідні –  привід чинити свавілля?Святкові вихідні – привід чинити свавілля?

[03.05.2018]
Май, мир, трудМай, мир, труд

[03.05.2018]
Не хочемо латати своїми грошима чужі діркиНе хочемо латати своїми грошима чужі дірки

[12.04.2018]
Підліткам – паспорти,  ямам - асфальтПідліткам – паспорти, ямам - асфальт

[12.04.2018]
Дмитро Екзархов:  «Вчуся не боятися змін»Дмитро Екзархов: «Вчуся не боятися змін»

[12.04.2018]
Чим відрізняються сімейні лікарі, педіатри і терапевти?

[29.03.2018]
Які поліцейські „кришують” металістів, чи залишиться центральна райлікарня без газу та чому „Укртелеком” відсуджує абонплату за непрацюючі телефЯкі поліцейські „кришують” металістів, чи залишиться центральна райлікарня без газу та чому „Укртелеком” відсуджує абонплату за непрацюючі телеф

[29.03.2018]
Василь Сороковський:  «Ми лише вчимося бути спроможними»Василь Сороковський: «Ми лише вчимося бути спроможними»

[26.03.2018]
У пошуках гармоніїУ пошуках гармонії

[26.03.2018]
Як волонтерка з Єгипту вчила speak EnglishЯк волонтерка з Єгипту вчила speak English

[26.03.2018]
У сусідів африканська чума –  нашим вепрам смертьУ сусідів африканська чума – нашим вепрам смерть

[01.03.2018]
Воїнам-інтернаціоналістам присвячуєтьсяВоїнам-інтернаціоналістам присвячується

[01.03.2018]
Де забудовуватимуться АТОшники?Де забудовуватимуться АТОшники?

[01.03.2018]
Старости хочуть знати бюджет свого старостатуСтарости хочуть знати бюджет свого старостату

[01.03.2018]
Ресорний завод: скоріше мертвий чи живий?

[23.02.2018]
«Червоною доріжкою кохання»«Червоною доріжкою кохання»

[23.02.2018]
Не заживає в серці рана

[23.02.2018]
Волонтери “Надії” у зоні АТОВолонтери “Надії” у зоні АТО

[23.02.2018]
Чи «вибухне» сказ на синельниківщині у цьому році?Чи «вибухне» сказ на синельниківщині у цьому році?

[15.02.2018]
Ти з піснею йшла до кінцяТи з піснею йшла до кінця

[15.02.2018]
А ви маєте цифровий підпис?

[09.02.2018]
Про якість послуг забули?

[09.02.2018]
Нового очільника бджолярів так і не обралиНового очільника бджолярів так і не обрали

[09.02.2018]
Аграрні розписки поповнять оборотні кошти сільгосппідприємствАграрні розписки поповнять оборотні кошти сільгосппідприємств

[09.02.2018]
Одруження вночі

[01.02.2018]
Хімія із задоволенням!Хімія із задоволенням!

[01.02.2018]
Приборкувачі снігових заметівПриборкувачі снігових заметів

[12.01.2018]
Новорічний калейдоскопНоворічний калейдоскоп

[12.01.2018]
Новорічні свята зустріли  у новенькій актовій заліНоворічні свята зустріли у новенькій актовій залі

[12.01.2018]
Українці хворіють на кір. Синельниківці поки тримаються

[28.12.2017]
Ходить по землі Святий МиколайХодить по землі Святий Миколай

[28.12.2017]
Ухвалено районний бюджет-2018Ухвалено районний бюджет-2018

[22.12.2017]
Земельний податок – фактор справедливості та соціальної відповідальності

[22.12.2017]
Бюджет 2018-го року прийнято

[22.12.2017]
казна Раївської громади понад 66 мільйонів гривеньказна Раївської громади понад 66 мільйонів гривень

[01.12.2017]
Ділимо і ліквідовуємо районну власністьДілимо і ліквідовуємо районну власність

[01.12.2017]
Поговоримо про субсидії

[23.11.2017]
Свято годувальниківСвято годувальників

[23.11.2017]
Обрано виконком Раївської сільради