 Як уже писав «Берег надій», напередодні Нового року на привокзальній площі ст. Синельникове-1 відкрився новий магазин «М’ясна імперія». Зовні звичайний торговельний заклад, зсередини він просто вражає широтою м’ясного асортименту. Причому, на найвибагливіший вибір покупця – свинина, яловичина, баранина, курки, гуси... І до того ж – можна обрати саме той вид продукції, який вам потрібно: від фаршу та ліверу до м’якоті та гуляша, не кажучи вже про крильця й ніжки. Свіже й копчене на власній коптильні, тут реалізується не завезене, а м’ясо худоби і гусей, вирощених безпосередньо в С(Ф)Г «Рой», вигодуваних на натуральних кормах без всіляких добавок. Пропонує магазин і ексклюзивну для Синельникового продукцію: уже підготовлені для смаження буженину, рулети, ковбаски. Нашпиговані часником та морквою, натерті перчиком та спеціями, вони виглядають справді по-домашньому і ще раз підкреслюють увагу до покупця.
Головна відмінність магазину, за словами його завідуючої Олександри Красільнік, в тому, що продукт тут не піддається заморожуванню – всі холодильні установки працюють лише на охолодження. Тобто, покупець може бути впевненим, що купує свіже м’ясо, а не те, що невідомо скільки зберігалося в замороженому вигляді. Беруть на реалізацію рівно стільки, скільки потрібно для торгівлі максимум на два дні, а при потребі повідомляють в господарство «Рой», і там проводять новий забій, щоб завезти свіженьке.
Незважаючи на невеликий строк роботи магазину, в нього вже є постійні партнери. Це Синельниківська бройлерна фабрика та ВАТ «Мелітопольський м’ясокомбінат». На питання, чому саме це підприємство обрали серед багатьох виробників ковбас, Олександра Красільнік відповідає:
- Нас привабило те, що ковбаси виробляються з м’яса худоби, також вирощеної у власному господарстві. Крім того, вміст м’яса в цих ковбасах сягає 70-80 відсотків, і це при тому, що сьогодні високим показником вважається вже 40%.
Невеличкий колектив магазину становить всього 6 чоловік. Крім завідуючої, тут працюють рубач м’яса та бухгалтер, а покупців привітно зустрічають три чарівні продавщиці, які не лише підкажуть, що обрати, продемонструють весь товар, а ще й поділяться рецептами, що саме з цього шматка можна приготувати.
Крім прилавків, заповнених м’ясом, птицею і ковбасами, можна, «не відходячи» від каси, придбати все необхідне для найсмачнішої страви – майонези, кетчупи, різноманітні приправи, навіть часник з гірким перцем.
Втім, мабуть, не варто перераховувати і розповідати. Краще надати слово людям, які завітали до магазину і вийшли звідти не з порожніми руками.
Тетяна Голубенко з Новоолександрівки:
- Я купила ковбасу й копчену курку – дуже вже сподобалась. В магазині я вперше, і перше враження, котре, як відомо, найвірніше – ціни й асортимент приємно дивують. Тільки вчора почула схвальні слова на адресу «М’ясної імперії» від подруги, і ось переконалася, що все це насправді так.
Євген Іванович (Синельникове):
- З того часу, як відкрився цей магазин, я на ринок за м’ясом навіть не заглядаю. Навіщо, якщо тут все свіже, незаморожене, і, що важливо, дешевше. Та й вибір значно більший.
 Григорій Олексійович Губський (смт Славгород):
- Чудовий магазин! Відтепер за м’ясними виробами тільки сюди! Ось, бачите, придбав всього потроху для різдвяного столу – і недорого, і для багатьох страв вистачить, а в тому, що вийде смачно, навіть сумнівів не маю.
Любов, жителька Синельникового:
- Я тут вперше, і просто в захваті – такий вибір, що очі розбігаються. Ціни нижче від звичайних, м’ясо таке свіже, красиве, за привабливою ціною – обов’язково зараз куплю.
 Тетяна (Синельникове):
- Це не магазин, а справжній міні-маркет по тому вибору, що нам пропонують, по якості обслуговування. Дуже привабливі ціни, які просто спокушають щось купити. Ось на Новий рік брали тут балик – дуже задоволені смаковими якостями. Тож і зараз обов’язково купимо, тільки вже побільше.
Незадоволених або тих, хто вийшов, так нічого й не придбавши, за годину, проведену в магазині, ми так і не побачили. Як не спостерігали й черг, хоча людей в приміщенні перебувало багатенько – настільки швидко, спритно, професійно, ще й з посмішками працювали продавщиці. Вони так захопили своїм вмінням запропонувати товар, що ми й самі не втрималися. Забувши про те, що ми «на роботі», а не відвідувачі магазину, прислухавшись до порад дівчат за прилавком, придбали й собі гуся та домашню ковбасу. Приготували за тими рецептами, що підказали продавщиці – ну й смакота ж вийшла!
В гостях у товаровиробника
Щоб переконатись у достовірності назви магазину «М’ясо від товаровиробника», далеко їхати не довелося. С(Ф)Г «Рой» розташоване поряд з Синельниковим, а тваринницькі ферми бачив кожен, хто хоч раз їхав на Миролюбівку. Ті самі, збудовані ще за колгоспних часів, тут не «розбомбили» на цеглинки, а зберегли і переобладнали за сучасними світовими технологіями. Тому вони, як і раніше, забезпечують не лише виробництво, а і робочі місця для сільчан.
На сьогодні це стало великою рідкістю, оскільки великотоварне тваринництво в районі практично знищене. Залишились поодинокі острівки, як «Агро-Союз», «Україна», «Гарант-Агро» та «Рой», де ще намагаються якось виживати в умовах відсутності державної політики в тваринництві, шаленого цінового тиску монополістів-переробників та торгівельних мереж, дикого контрабандного імпорту на територію України низькосортної, зате дешевої м’ясосировини.
Чи не схожі ці зусилля синельників-ських аграріїв на «донкіхотство», запитали ми у керівників С(Ф)Г «Рой».
- Зовсім ні, - вважають тут. - Перш за все, на тваринництво ми дивимось як на бізнес, який повинен приносити прибуток. Тільки під цим ракурсом слід підходити до справи, інакше банкрутства не уникнути. Світовий досвід переконує, що дана галузь може бути прибутковою, але в нашій країні, де практично відсутні державні дотації на продукцію, шлях до рентабельності лежить лише через енерго- та ресурсозберігаючі технології, мінімізацію затрат.
Друга причина, по якій у С(Ф)Г «Рой» серйозно взялися за галузь – розуміння необхідності диверсифікації виробництва. Не можна робити ставку лише на рільництво через нестабільність цін на зерно. Згадайте позаминулий рік, коли не лише пшениця та кукурудза виявились збитковими, а і соняшник опинився на межі рентабельності. Тільки пропущене через ферму зерно і реалізоване у вигляді м’яса дозволило підприємству вижити.
Третя причина – неможливість ефективного ведення рослинництва без орга-нічних добрив. Захоплення хімізацією стало причиною падіння родючості грунтів, втрати гумусу. Тимчасових інвесторів у сільському господарстві це мало хвилює, але справжні господарі, які присвятили хліборобству все своє життя і думають про майбутнє села, не можуть лишити після себе вичавлену, немов лимон, землю. Тому радянський лозунг «гній на поля» був таки розумним тоді і залишається актуальним сьогодні.
Нарешті, остання причина – усвідомлення того страхіття, яке несуть нації неякісні продукти харчування.
- Телепередачі про це нагадують фільми жахів, - поділився враженнями Володимир Рой. – І це не в якійсь пустельній, Богом забутій країні, а у благословенній Україні, житниці Європи! Я, як аграрник, задав собі питання: невже ми не можемо нагодувати самі себе? Відповідь дав не словами, а реальним розвитком виробництва. Хоча прекрасно розумію, що наш магазин – це крапля в морі, яка не може забезпечити навіть всіх синельниківців якісною продукцією, та й конкурувати по ціні з польською чи бразиль-ською свининою нам нереально. Але людина повинна мати вибір, що їсти: якісну корисну продукцію від вітчизняного товаровиробника чи імпортний непотріб.
Кілька слів про саме виробництво. Ведучим напрямком є свинарство, де буквально днями перевершено п’ятитисячний рубіж по поголів’ю. Значна заслуга в цьому головних технологів господарства Валерія Говтвяна і Олександра Семенюка, досвід та молодість яких допомогли чітко організувати технологічні процеси.
Ефективним ви-явився спосіб утримання великої рогатої худоби на підсосі. Тварини, перебуваючи фактично у природних умовах, почуваються чудово, швидко набирають вагу і не потребують затрат на догляд за ними. Розпочався окіт на вівчарнику, і є всі надії, що до весни поголів’я овець значно зросте. Гусівництво стало вже звичною для господарства справою, а тому тут добре вивчили всі тонкощі справи. Саме продукцію цих підрозділів і можуть бачити синельниківці на прилавках магазину. Немає лише власних бройлерів, яких до магазину постачає інший місцевий товаровиробник - Синельниківська бройлерна фабрика. Тому птиця завжди свіжа і якісна, а не морожена-переморожена закордонна.
|
