На жаль, такі реалії сучасної медреформи, яка за своїм задумом мала би бути успішною та максимально ефективною. Проте на ділі виявилося зовсім не так. Люди скаржаться на скорочення лікарів, особливо в сільських місцевостях, закриття ФАПів та амбулаторій, нестачу необхідних ліків та вакцин, спалахи давно забутих хвороб, наприклад, кору. 
Конституційні права на безкоштовну медицину порушені, технічне оснащення лікарень у більшості випадків викликає жах – починаючи від стану приміщень і закінчуючи наявністю сучасного обладнання для взяття найпростіших аналізів.  Невже не можна реформувати медичну галузь так, щоб зберегти однаково доступну медицину і для сільських, і для міських пацієнтів?
Думкою щодо перетворень в галузі медицини ділиться лікар-стоматолог, завідуючий стоматологічним відділенням Синельниківської ЦРЛ Олександр Сидоренко: 
- Майже півстоліття працюю стоматологом, з них 33 стоматологом-хірургом вищої категорії і ніколи не міг би подумати, що медицина дійде до рівня, коли по сільських мед-установах масово скорочуватимуться медичні працівники, а адміністративні штати навпаки роздуватимуться. Наприклад, в сільських та селищних амбулаторіях не залишилось жодного стоматолога. Уряд, втілюючи свої малоефективні реформи, не подумав ані про людей, які потребують медичної допомоги на місцях, ані про лікарів, на чиї плечі лягає додаткове навантаження.
В Міністерстві охорони здоров’я України склалася помилкова думка, що приватна практика вирішить проблеми стоматології. Вважаю, що подальша оптимізація бюджетних ставок приведе лише до погіршення справ у медицині та виллється в дороге лікування, яке не під силу більшості українців. Внаслідок цього можуть спалахнути такі давно забуті хвороби, як масивні кісти щелеп, адамантіноми, остеобластокластоми та інші доброякісні й злоякісні пухлини. 
Надавачі приватних медичних послуг не ведуть відповідну документацію, не обслуговують пільговиків, не надають направлень до вищих за рівнем медустанов, не видають лікарняних, не проводять методично-оранізаційну допомогу. Тож основне навантаження лягає на лікарів-бюджетників, скорочення яких призведе до того, що медичні послуги для більшості стануть недоступними.
Але, як і на початку своєї трудової діяльності, вважаю своїм професійним обов’язком полегшувати біль та страждання пацієнта, пропускаю кожен неординарний випадок крізь серце. Дуже сподіваюся, що в нашій країні нарешті запрацює та медична реформа, де буде не лише прописана, а й втілена турбота про здоров’я кожного українця, а праця медичних працівників гідно оцінена.