Після певного періоду затишшя на Синельниківщині знов залунала тема децентралізації та майбутнього формату об’єднаних територіальних громад. Нагадаємо, що минулого року всі суперечки та жваві обговорення завершилися тим, що район розглядався в перспективному плані як три громади: одна - Іларіонове з Мар’ївкою, друга - Роздори вкупі з Писарівкою та Старовишневецьком, і третя – всі інші сільські та селищні ради з центром у Новогнідому.

Минулого тижня Роздорський селищний голова Сергій Забудько запросив до себе не лише сільських голів, а й депутатів двох сусідніх сільрад, щоб визначитися, наскільки реальною є перспектива такого об’єднання.
Розпочали обговорення з того, що представники Офісу реформ Олена Тертишна та Таїсія Крушельницька розповіли про переваги, які отримує об’єднана громада, та про ризики, що постають при об’єднанні. Вони, зокрема, зазначили, що на сьогодні в області вже створено 16 ОТГ (об’єднаних територіальних громад), а в процесі оформлення наразі перебуває ще 24 громади. Якщо процес реєстрації відбудеться до вересня, така громада в наступному році отримає з державного бюджету набагато більші преференції, ніж нинішні необ’єднані сільські та селищні ради.
Тож, серед головних плюсів об’єднання, як підкреслила Олена Тертишна, - отримання додаткових фінансових ресурсів, управління земельними ресурсами, а ще – перехід у комунальну власність громади об’єктів соціальної сфери. І знову ж таки, як приклад, зазначила той факт, що в уже створених ОТГ жодну школу не було закрито.
Взагалі ж, як пояснили представниці Офісу реформ, при об’єднанні громада отримує нинішні повноваження району, а в компетенції району (до речі, в області їх планується залишити всього 5, і  Синельниківщина має увійти до складу Дніпропетровського) залишиться лише вища освіта, вторинна медицина (тобто великі лікарні) та служба з надзвичайних ситуацій.
У присутнього на зібранні Миролюбівського сільського голови Анатолія Варави виникло логічне запитання: який зиск матиме державний бюджет, так щедро виділяючи кошти? Відповідь була такою: зиск – у громадському контролі над витрачанням коштів, у впровадженні філософії прозорості і в тому, що на землі має нарешті з’явитися справжній господар.
Звісно, запитали й про долю нинішніх посадовців, які становлять апарати сільських рад – чи не залишаться вони без роботи при створенні єдиного керуючого органу замість трьох. Та, як пояснили Олена Тертишна та Таїсія Крушельницька, їх буде ще й замало, адже створюватимуться власні соціальні служби, поліція, комунальні структури тощо. За попередніми підрахунками, рекомендована чисельність персоналу має бути 36 осіб.
Коли ж дійшли безпосередньо до обговорення перспектив майбутнього об’єднання, гостру проблему окреслила громадська активістка Валентина Кущ, яка виступила від імені жителів сіл Фрунзе, Парне та Катражка, що входять до складу Старовишневецької сільської ради. Справа в тому, що ці населені пункти практично відрізані від Роздор залізницею і дістатися майбутнього центру їх мешканцям буде дуже складно.
- Старовишневецька сільрада знаходиться на відстані 6 кілометрів від Роздор, а я, щоб потрапити сюди, проїхала 35. І так доведеться за кожною довідкою? Сьогодні наші діти ходять до Циганівської школи (а це Луб’янська сільрада – прим. авт.). Було б зручно – ходили б до Роздорської, не кажучи вже про Вишневецьку. То, може, є сенс нашим трьом селам приєднатися до Луб’янської громади? – запропонувала Валентина Федорівна.
Відповідаючи на це питання, Олена Тертишна, зокрема, зауважила, що Луб’янка взагалі не розглядається як центр будь-якої майбутньої ОТГ, тож не виключено, що їздити за довідками та послугами доведеться ще далі, ніж за 35 кілометрів. До того ж, та кількість населення, що проживає в цих трьох селах, не увійшовши до складу Роздорської громади, взагалі може унеможливити її створення.  Що ж до школи, то в будь-якому випадку батьки можуть обирати її на власний розсуд. Тому Олена Анатоліївна запропонувала як варіант виходу з цієї ситуації під час визначення потреб при формуванні ОТГ першочерговим завданням окреслити створення зручного транспортного сполучення.
Ще один шлях бачить голова районної ради Юрій Мартиненко. На його думку, виходом могла б бути зміна нинішніх меж сільських рад, при якій ці три села відійшли б до Луб’янщини. Втім, це займе багато часу, адже вирішення подібних питань виключно у компетенції Верховної Ради. Та й знову ж таки, виникає нестача кількості населення для створення Роздорської ОТГ.
Словом, поштовх дано. Найбільш доцільний шлях вирішення проблеми «відокремленості» трьох сіл всебічно шукатимуть як на місцях, так і в районі. А чи об’єднаються в громаду роздорці, старовишневчани й писарівці – вирішувати лише їм.
Оксана ЛЕНДА.