Базове господарство Інституту фізіології рослин і генетики Національної Академії наук України агрофірма "Славутич" Покровського району пройшло випробування спекою. Яку оцінку поставили аграрії?

Як завжди, напередодні жнив площа центральної садиби Катеринівка ТОВ агрофірми „Славутич” наповнюється колегами-аграріями Дніпропетровщини та сусідніх областей для участі у Дні поля з насінництва ранніх зернових культур. Не став винятком і рік нинішній, хоча для самих господарів він виявився дійсно особливим – такої спеки тут давно не пам’ятають. За рік (від червня до червня) випало усього 368 міліметрів опадів, з яких за січень-березень – 200.

То ж спеціалісту не важко було уявити, в яких умовах проводилась сівба, проростання, входження в зиму та весняний розвиток рослин.
- Тому минулорічної краси і буйства багатоколосся ви, може, й не побачите, але такі погодні умови дали нам можливість зрозуміти, чого наш хліборобський досвід  дійсно вартий, та нарешті погодитись з запевненнями науковців про зміну клімату, - звернувся до гостей генеральний директор товариства Роман Браціло.
Очевидно, за звичною українською традицією хотів перестрахуватись, що виявилось абсолютно непотрібним тільки-но учасники Дня поля побачили насіннєві ділянки – марку „Славутича” як лідера насіннєвої справи на Дніпропетровщині підтверджено.
Саме про це говорили у вітальних словах під час урочистої частини голова Покровської РДА Світлана Назарчук, начальник відділу контролю Дніпропетровського державного центру сертифікації та експертизи сільськогосподарської продукції Валерій Шелест, завідуючий кафедрою селекції і насінництва та декан агрономічного факультету Дніпропетровського державного агроекономічного університету Володимир Ващенко та Олександр Мицик, начальник департаменту агропромислового розвитку ОДА Вадим Удовицький, приймаючи з рук юних катеринівців духмяні короваї.
А далі два комфортабельні автобуси вирушили в поля, де й розпочалася справжня робота. Прямуючи маршрутом, Роман Браціло коментував пейзажі за вікном та розповідав про господарство. Цьогорічна структура посівів така: 1192 гектари озимої пшениці, 1194 гектари соняшника, 265 гороху, 185 кукурудзи, 15 гречки та 360 гектарів вимушеного, як зазначив гід, пару. Виник він також через спеку, яка не дозволила досіяти соняшник, що ще раз підтверджує ті екстремальні умови,  в яких довелось працювати господарству.
І ось зупинка на пшеничному полі. Доки гості виходять з автобусів, на краю поля голосною піснею про хліб їх вітають місцеві аматори, а потім кращий комбайнер господарства Анатолій Бурлай зі снопом нового врожаю в руках доповідає керівнику агрофірми: „Хліба дозріли – дозвольте розпочати жнива”.
- Дозволяю, - резюмує Роман Володимирович і віддає хвалу усім хліборобам.
Після такого театралізованого  дійства аграрії з посмішкою на устах заходять на демонстраційну ділянку і дістають блокноти, фотокамери та фіксують все, що розповідає та показує Володимир Ващенко. Пшениця представлена такими сортами:
СМУГЛЯНКА - навіть на високих агрофонах, підвищених дозах азоту стійка до вилягання, посухи та грибкових хвороб. Торік її врожайність склала 8,5 тонн з гектара.
НОВОСМУГЛЯНКА – більш ранньостиглий, покращена версія вищезгаданого сорту. В реєстрі з 2016 року і торік у „Славутичі” отримано врожайність 9,3 тонни з гектара.
МАЛИНІВКА   більш пізньоспіла, здебільшого розповсюджена в поліссі та лісостепу, але і в наших зонах при сприятливих погодних умовах забезпечує високий врожай при відмінних хлібопекарських якостях.
КОЛЯДА -  новий сорт, короткостебельний, в реєстрі з минулого року. Характеризується високими темпами росту, високою кущистістю, стійкістю до полягання і головне – високим виходом чудового борошна.
ГОРОДНИЦЯ. Потенціал цього сорту  до десяти  тонн з гектара при масі тисячі зернин 40 грамів.
ПОДОЛЯНКА  залиша-ється національним стандартом для всіх зон України як на богарі, так і на зрошенні. Її доля у озимому клині вітчизняних сільгоспвиробників залиша-ється найвищою.
БОГДАНА  - сорт добре відомий аграріям, придатний як для лісостепової зони, так і для степової. Особливість – високорослий, тому в сприятливі роки може вилягати, але це не позначається на урожайності.
Окрему увагу звернули присутні на три одеські сорти: МЕЛОДІЯ ОДЕСЬКА, ГАРАНТІЯ ОДЕСЬКА, ГОДУВАЛЬНИЦЯ ОДЕСЬКА. Їх відзначають високі жаро- та морозостійкість. Наприклад, Гарантія Одеська витримує до 20-ти градусів морозу на вузлі кущіння проти традиційних 18-ти в інших сортах.
Можна було побачити і ярі сорти ячменю, які знаходились в непоганому стані, що для нинішнього сезону досить незвично. Так, непогано себе почували сорти ячменю АДАПТ, ПРЕРІЯ, ДОНЕЦЬКИЙ-14, АВЕРС.
Закінчився огляд жвавим обговоренням, під час якого кожен міг обмінятись враженнями та поділитись зауваженнями і побажаннями.
Так, знаний на Покровщині хлібороб Анатолій Пучка переконаний, що для отримання високих врожаїв озимої пшениці потрібно мати в господарстві пари. Такий висновок він зробив, маючи за плечима 47 жнив.
- Приїздіть у село Маломихайлівку, де знаходиться 3 тисячі гектарів парової пшениці, яка не бачила дощу з сьомого квітня, але гарантовано дасть 50 центнерів з гектара, - запросив колег Анатолій Давидович. – Цього року у метровому шарі грунту на пару було 195 мм продуктивної вологи, а на непарових землях – 125. Ось де наша волога для врожаю.
Голова ВСК „Україна” Синельниківського району Георгій Колпак запропонував господарям наступного року закласти демонстраційні ділянки не лише по пару, а і по соняшнику. Адже саме ця культура найчастіше є попередником під пшеницю, а тому такий дослід дасть найрозгорнутішу картину  потенціалу сортів.
Були й інші думки, та всі згодилися з висновком директора Інституту фізіології рослин і генетики НАН України академіком Володимиром Моргуном, базовим господарством якого є ТОВ Агрофірма „Славутич”, який вважає, що  впровадження нових сортів – самий дешевий, ефективний і доступний спосіб підвищення урожайності. При долі вартості насіння в структурі затрат на вирощуванні пшениці 8 відсотків економити на цьому не тільки не вигідно, а й збитково.
І ще одне - перевага „Славутича” над тими ж іноземними постачальниками насіння у тому, що тут завжди скажуть правду і нічого не приховають від колег-аграріїв. Бо як інакше завтра з ними зустрічатись та дивитись в очі!

Станіслав ТКАЧОВ.