Щоправда, розпочалося все з суперечок. Частина мешканців обурювалася з приводу обрання місця сходу. Мовляв, зібрання спеціально проводиться біля приміщення школи-інтернату, щоб забезпечити абсолютну більшість при голосуванні та підтримку з боку вчителів. Не зовсім логічно, адже не зрозуміло, хто заважав вчителям прийти до будь-якого іншого обраного місця і навпаки, хто забороняв всім іншим, якої б думки вони не були, прийти до інтернату. Дорікали й часом проведення сходів – будній день.
Та попри все зібрання все ж розпочали, обравши його головою директора СШ-інтернату Василя Рудницького. Він надав слово  Раївському сільському голові Людмилі Бойко, яка прозвітувала за роботу за 2016 рік.
Зокрема, за рахунок сільського бюджету відсипано баластом вулиці Калинова та Таланова у Раївці, З. Космодем’янської, Гагаріна та частину вулиці О. Кошового у Веселому. Проведено технічний огляд переїзного містка по вул. Бугаєнко в Раївці та виготовлено дефектний акт для його реконструкції. Також зроблено проекти на капремонт вулиці Гагаріна у Веселому та техпаспорти вуличного освітлення у цьому ж селі. Придбано 12 металопластикових вікон для спальних кімнат ДНЗ «Колосок» (ще три подарував дитячому садку депутат облради Василь Астіон).
Щодо фінансів, то загальна сума надходжень склала 4 407 104, 41 грн., видатків – 3 819 447, 43 грн. Вони розподілені наступним чином: утримання апарату сільради – 486 018,18 грн.; фінансування ДНЗ – 954 095, 30 грн.; сільського клубу – 91 644,11 грн.; на благоустрій сіл – 286 522,92 грн.; субвенції на харчування та придбання пального для підвезення учнів СШ-інтернату – 87 995 грн.; оздоровлення дітей – 21 тис. грн.; поточний ремонт доріг – 829 470 грн. Вільний залишок становить 2 432 396,27 грн.
Далі перейшли до питань об’єднання. За повідомленням Василя Рудницького, принципову згоду з пропозицією раївців вже надали Василівська, Великомихайлівська, Вільненська, Луб’янська, Миролюбівська, Михайлівська, Новогнідська, Ново-олександрівська, Шевченківська та Писа-рівська сільські ради. До речі, щодо останньої виникло запитання у депутата облради Володимира Хорішка, який зазначив, що Писарівка не має спільних меж з жодним із населених пунктів створюваної громади. Тому, як відповів голова райради Юрій Мартиненко: «Поки ця сільрада залишається під знаком питання».
Також депутата цікавило, чому районна рада опікується «тільки Раївською громадою», не допомагаючи іншим. І на це у Юрія Мартиненка була відповідь: «Ми консультуємо всіх, хто звернувся за допомогою. Звертайтеся - допоможемо й вам».  
Голова райради презентував два програмних документи. План подальших дій на шляху створення громади складається з 15 пунктів, серед яких – розробка Статуту, штатного розпису, посадових інструкцій, алгоритму передачі майна зі спільної власності окремих сільських громад до власності об’єднаної, плану формування мережі установ, що надаватимуть соціальні послуги, плану транспортної мережі, проектів для отримання інфраструктурної субвенції тощо.
Проект угоди про співробітництво, що мають підписати нинішні голови всіх сільрад, які увійдуть до ОТГ, передбачає пропорційний розподіл бюджетних коштів між територіями,  надання старостам права візування «усіх проектів рішень, що стосуються регулювання земельних відносин, планування та забудови територій і бюджету громади», максимальне збереження переліку адміністративних послуг, обов’язкові громадські обговорення з усіх значущих питань.
Крім того, обговорили план соціально-економічного розвитку. Юрій Мартиненко озвучив основні проблеми, які планується вирішувати. А це виготовлення документації та заміна 5 км водопровідної мережі в Раївці протягом двох років, капремонт 2,6 км водопроводу в  Георгіївці, система каналізації та очисні споруди, ремонт доріг, шкільна котельня, кап-ремонт амбулаторії, відкриття групи в дитячому садочку, вуличне освітлення тощо. Свої пропозиції вносили й присутні, які говорили про паї для працівників соцсфери, про необхідність залишити в селі відділення банку та пошти, про те, що край необхідно якомога швидше вирішувати питання нового кладовища в селі…  
Перш, ніж погодити (чи не погодити) ці документи, присутні добряче посперечалися. З чого починати: з асфальту по вулиці Осінній чи все ж таки з освітлення? Чи не доведеться годувати ще сто чоловік керівного штату ОТГ? Де буде центр – в Раївці чи в Синельниковому? Такі питання лунали з натовпу.
Дізнавшись, що за великим рахунком в місцерозташуванні основних служб та соціальних установ змін не відбудеться – вони, як і раніше, залишаться в Синельниковому, -  одна частина присутніх полегшено зітхнула, інша обурено висловилася з приводу того, що «столицею все одно залишатиметься Синельникове». Мабуть, натхненні присутністю на зборах Зайцівського сільського голови Світлани Борисової, окремі раївці навіть не проти були об’єднатися з зайцівчанами,  втім на питання «невже Зайцеве ближче ніж Синельникове?» відповіді так і не знайшли.
Не зміг відповісти на питання, що ж конкретно він пропонує, і житель сусіднього села Веселе Валерій Симоненко (як він представився журналістам), котрого чомусь назвали «громадянином іншої держави». Валерій Фокович дуже емоційно просив слова, а коли отримав його, виголосив: «Це об’єднання не є найкращим! Треба сісти і знову все прорахувати!». Раївці лише знизали плечима, мовляв, ми ж все прорахували і навіть рішення про створення громади вже прийняли. Так же, більшістю голосів, було прийняте й рішення цих зборів – майже одноголосно (86 із 92-х зареєстрованих) раївці підтримали втілення в життя пунктів обговорених документів.

Оксана ЛЕНДА.