Минулого тижня в Дніпрі відбувся форум на тему «Новий аграрний курс України», на якому аграрії області зустрілись з заступником голови комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин, членом фракції „«Батьківщина» Вадимом Івченком.

В ході форуму обговорили нагальні проблеми агропромислового комплексу. Зокрема експерт з молочної галузі Ельман Оруджев повідав про її катастрофічне становище, свідченням чого є те, що в Україні лишилось близько двох мільйонів корів проти дев’яти на період розвалу Союзу. І далі ситуація лише погіршується, бо корова для більшості власників є не бізнесом, а засобом виживання. Нові ферми не будуються, старі занепадають і не відповідають сьогоднішнім стандартам. То ж чи варто дивуватись інформації про наявність рослинних жирів у молочній продукції на полицях магазинів? Хоча, за твердженням експерта, одна корова може дати 2 тисячі доларів річного прибутку, а один гектар прогодувати дві корови. То чому ж не реалізовуються такі можливості?
Не краща ситуація в свинарстві, хоч поголів’я у великотоварних сільгосппідприємствах вперше за історію незалежної України перевищило поголів’я на приватних подвір’ях. Але при цьому, за свідченням президента асоціації „Свинарі України”, воно скоротилось до 6-ти мільйонів проти 21-го за радянських часів. В результаті споживання свинини на душу населення скоротилось з тридцяти до 19 кілограмів на рік. (Французи, іспанці, датчани споживають від 30-ти до 40-ка кілограмів свинини). Більше того - українцям уже не вистачає власної свинини і ми її імпортуємо, у тому числі до 80 тисяч тонн сала на рік.
Хоча могли б самі продавати, адже світове споживання свинини щороку збільшується на 1 мільйон тонн, насамперед країнами Африки та Азії. Але який фермер може сьогодні без державної допомоги та існуючих відсотках по кредитах „потягнути” будівництво нової ферми при вартості одного місця для свиноматки в межах 3-4 тисячі доларів і окупності 4-6 років?
Депутат обласної ради, голова постійної комісії агропромислового комплексу та соціального розвитку села Віктор Дубовик зосередив увагу присутніх на деградації грунтів, знищення лісосмуг. Так, за останні десять років вміст гумусу в грунті зменшився на 20 відсотків, 13,5 мільйонів гектарів сільгоспугідь з 30,5 мільйонів деградовані, 6 мільйонів гектарів страждають від вітрової ерозії. І при цьому ніхто не може зупинити вирубку лісосмуг, які стали „нічийними і відслужили свій строк”. Саме таку відповідь на свій запит отримав Віктор Анатолійович з лісгоспу. А коштів для насадження нових у цієї організації немає, тому все, на що вони сьогодні здатні – дочекатись Новорічних свят та продати ялинки собі на зарплату.  
- Лісосмуги потрібно негайно передавати громадам, щоб ті могли їх захистити, - переконаний наш земляк. – Інакше треба готуватись до життя в пустелі.
Голова Зайцівської ОТГ Володимир Хорішко розповів про невдалу спробу створити „комунізм в окремо взятій країні” на прикладі колишнього радгоспу „Дружба” на території Майської сільради. Всі соціальні причини цього розкрились особливо явно після створення ОТГ, коли очікувані надії не справдились через відсутність необхідних законодавчих змін.
Найперше – несплата одноосібниками податків на рівні з великотоварними господарствами і відсутність механізмів впливу на цю ситуацію. Хоча з 20-ти тисяч га сільгоспугідь на території ОТГ десять обробляється саме одноосібно.
По-друге – сплата прибуткового податку підприємствами не за місцем розташування, а за місцем реєстрації, яке може бути і в Дніпрі, і в Києві і ще десь. В результаті громади недоотримають надходження до бюджету, що не дозволяє їм бути спроможними.
- Сподіваюсь, що у наступного президента і його, чи її команди, знайдеться політична воля змінити ситуацію, - підсумував Володимир Дмитрович.
Але що робити аграріям сьогодні? І що це за державна підтримка села, коли торік з виділених понад чотирьох мільярдів гривень дотацій майже половина дісталась і без того надприбутковим двом  олігархічним групам власників бройлерних фабрик? Нинішніх шести мільярдів чекає така ж доля, не в брову, а в око запитав синельниківський фермер Володимир Рой. Відповідь нардепа, на жаль, пролунала досить розпливчасто. Мовляв, я представляю законодавчий орган, який лише приймає бюджет, а розподіляють його інші. - Хоча я ставив питання про обмеження сум дотацій для одного отримувача, - запевнив Вадим Івченко.
Яким же організатори форуму бачать новий аграрний курс України, можна було озна-            йомитись з розданого учасникам меморандуму про співпрацю між Політичною партією ВО „Батьківщина”, громадськими організаціями „Всеукраїнська аграрна рада” та „Аграрний союз України” щодо проведення реформ у сільському господарстві та забезпечення розвитку сільських територій.
Що ж до того, коли стануться довгоочікувані зміни, чи це справді щира турбота про село чи просто наближення чергових виборів, можна лише здогадуватись.

Станіслав ТКАЧОВ.