Про подібну «гру» під назвою «Синій кит» вже певний час розповідають один одному стурбовані батьки. Начебто підлітки, отримуючи якісь смс-повідомлення або незрозумілі дзвінки, раптово, нічого не пояснюючи, зриваються з місця і в чому були – навіть в піжамах, стрибають у вікно, кидаються під машини або поїзди, затягують зашморг на шиї...
На щастя, поки що все обмежується лише чутками й переказами на кшталт «а от у знайомих мого знайомого є подруга, так от її син…». Особисто ніхто (знову ж таки, слава Богу!) не бачив жертв цієї безглуздої забави. Та зневажати проблемою навряд чи варто. Тому редакція звернулася до тих, хто щодня контактує з підлітками, щоб з’ясувати, чи відчувають вони загрозу «синіх китів» в нашому регіоні.
Як повідомила начальник служби у справах дітей міської ради Наталя Сітало, разом з представниками ювенальної превенції міськ-відділу поліції вони проводять профілактичні лекції в навчальних закладах, під час яких розповідають про небезпеки, які чатують в інтернет-просторі, про те, як реагувати на незрозумілі пропозиції, що можуть надійти під час віртуального спілкування, тощо. Учні ставлять багато питань, охоче ідуть на контакт, словом, за оцінкою Наталі Миколаївни, реакція дітей на такі заходи є абсолютно спокійною та природною.
Освітяни, крім щоденного спілкування з учнями, ведуть роботу і з учителями. За словами методиста міськвідділу освіти Ірини Афанасьєвої, відбулося кілька нарад з заступниками директорів шкіл. А днями у СЗШ №2 пройшла й батьківська конференція, на якій теж порушили проблему потенційної небезпеки, що несе діяльність подібних «груп смерті».
Медики, як розповіла редакції головний лікар районного центру медико-санітарної допомоги Інна Шарамок, зі свого боку провели зовнішні огляди школярів. Шкільні медсестри (а в тих школах, де їх немає – лікарі з амбулаторій) перевіряли, чи немає на тілі дитини характерних ушкоджень або специфічних малюнків. За словами Інни Володимирівни, кілька татуювань старшокласників (приміром, дракон або знак нескінченності) змусили медиків спілкуватися з батьками, та в усіх випадках останні підтвердили, що це робилося з їхнього дозволу.
В Іларіоновому такий огляд змусив звернути увагу на хлопця, котрий мав порізи на обох руках. Сам підліток не може зрозуміло пояснити, звідки вони взялися. Втім, категорично стверджувати про причетність юнака до якихось інтернет-груп не можна, тому поки що його взято на облік в усіх відповідних службах.
Як вважають досвідчені психологи, звичайну людину без суїцидальних нахилів довести до самогубства через інтернет практично неможливо. Таким шляхом можна познайомитись, зацікавити, спонукати до особистого контакту. І тільки при особистому, причому достатньо тривалому спілкуванні можна, як кажуть, запрограмувати людину на певні кроки. Втім, таке під силу лише дуже сильному професіоналу.
Та розслаблятись і втрачати контроль над ситуацією все одно не варто. Це той самий випадок, коли, як кажуть, краще «перебдеть».
Оксана ЛЕНДА.
|