Як голови сільських та селищних рад району "ділили" медицину, бібліотеки та рахували корів.

7 червня в.о. голови райдержадміністрації  Сергій Турченюк та голова райради Костянтин Кравченко провели семінар-нараду з сільськими та селищними головами Синельниківщини.
Найбільш гаряче і емоційно обговорювали питання що-до реорганізації районного центру первинної медико-санітарної допомоги в комунальне некомерційне підприємство (КНП) «Синель-никівський центр первинної медико-санітарної допомоги» Синельниківської район-ної ради». Це викликано тим, що, за словами головного лікаря установи Інни Шарамок, з 1 січня наступного року ті лікувальні заклади, які не зуміли цього зробити, практично втрачають державне фінансування. Втім, за відстоюванням кожною громадою власного бачення майбутнього медицини згоди так і не дійшли.
Зберегти єдиний центр первинної медицини, переформатувавши його у КНП, вважають за доцільне  в Раївці, Роздорах та Славгороді. Інше бачення у Зайцівської ОТГ, де хочуть отримати у комунальну власність майно всіх трьох амбулаторій, розташованих на території громади. В Іларіоновому взагалі вже прийнято рішення щодо створення власного Центру ПМСД.
Головний аргумент на захист такого рішення у Іларіонівського лідера Дмитра Екзархова наступний: коли проектом займаєшся безпосередньо на місці, то знаєш кожну дрібницю. Якщо ж вказівки надходять «згори» - ти на місці пов’язаний по руках та ногах і не можеш зробити так, як вважаєш за краще. Як приклад Дмитро Іванович навів той факт, що він може придбати комп’ютер для амбулаторії за 22 тисячі гривень, у ЦПМСД для цієї мети прописали набагато більшу суму – понад 35 тисяч. Віддавати майже 15 тисяч зверху тільки тому, що не є господарем майна, Іларіонівський голова не вважає доцільним, що й голосно доводив присутнім на нараді.       
Зайцівський сільський голова Володимир Хорішко теж вважає необхідним таке реформування медицини, де громада матиме контроль і над ресурсами, і над коштами, і над медичними кадрами. Так, саме кадрами, адже, як прозвучало на нараді, зараз, коли йде кампанія підписання декларацій з сімейними лікарями, у Тургенєвці та Михайлівці, наприклад, охочих укласти угоди зі «своїми» кадрами майже немає. Звертаються до інших старостинських округів, їдуть до Синельникового, але не поспішають до медиків, які поруч.
То ж, як бачимо, питання гостре. І воно тим гостріше, чим більше невизначеності, відсутності чіткої й послідовної стратегії подальшого розвитку, законодавчої бази тощо.
Також немає єдиного бачення серед голів громад подальшого функціонування бібліотечної мережі Синель-никівського району.  Іларіонове, Славгород та Роздори за те, щоб пропорційно розділити між громадами бібліотечні фонди, раївці вже створили власну бібліотеку, а в Зайцевому пропонують варіант співфінансування з містом існуючої на сьогодні ЦРБ або ж перевести її в статус міської з вільним доступом до фондів сільського читача.
«Заковик» у цьому питанні дуже багато. Перш за все треба розібратися з самим визначенням «центральна бібліотечна система», адже сьогодні ситуація парадоксальна: центральна районна бібліотека до ЦБС входить, а от Дерезуватська та Писарівська філії (сільські ради, які не увійшли до складу жодної з громад) – вже ні. Знову ж таки, проблеми із законодавчою базою щодо бібліотечної роботи, якої, за визнанням самих керівників громад, просто не існує. Тому вирішили до найближчого засідання колегії підготувати конкретні пропозиції, які вже можна було б обговорювати як варіанти рішень.
Актуальним є й питання обліку поголів’я великої рогатої худоби на території сільських, селищних рад. За словами заступника начальника Синельниківського міжрайонного управління ГУ Держпродспоживслужби Андрія Забари, тільки наявність ідентифікаційного номеру тварини дає змогу враховувати її при одержанні, скажімо, необхідних вакцин. Як не захищали сільські голови своїх жителів-власників корів, а за офіційною статистикою держпродспоживслужби, з понад 4 тисяч голів, які нараховувались в районі за даними сільрад, ідентифіковано лише 1627. Тож саме стільки вакцин від найбезпечніших хвороб та для їх профілактики надходитиме до Синельниківщини. Щоб виправляти ситуацію, найближчим часом заплановані виїзди в села профільних спеціалістів.
Багато уваги приділили питанням протипожежної безпеки. Говорили про стан утримання, проведення ремонту, технічного обслуговування та відновлення протипожежного водопостачання на території Синельниківського району та взяття на баланс сільськими, селищними радами та ДМП ВКГ «Дніпро – Західний Донбас» водопровідних мереж району. Ремонт, відновлення або й повна заміна пожежних гідрантів (з 85-ти на території району – 65 несправних!), забезпечення безперешкодного під’їзду пожежних машин до водоймищ, створення власних добровільних пожежних дружин (це вже активно впроваджують у Раївській сільраді) та інші заходи, які сприяють роботі рятувальників, стали темою діалогу. А ще МНС-ники нагадали, що всі місця відпочинку на водоймищах мають бути не лише визначені як такі, а й приведені до ладу та максимально убезпечені.
Військовий комісар Вадим Калінін розповів, як проходить призов на строкову службу, начальник управління соцзахисту РДА Ганна Лаптєва – про необхідність створення підрозділів відповідного спрямування або принаймні призначення посадових осіб, які б приймали у людей необхідні для оформлення субсидії чи іншої соціальної допомоги документи. Начальник служби у справах дітей РДА Валентина Чернишова наголосила на необхідності підбору відповідальних осіб, які б опікувались відбором кандидатів у патронатні вихователі.

Оксана ЛЕНДА.