20-го листопада сторічний ювілей відзначила жителька Роздорської громади Катерина Сергіївна Ситник.
На свято до Катерини Сергіївни завітали рідні люди – донька Ніна, онучка Люда, правнук Павло та поважні гості – заступник голови райради Володимир Колєснік, Роздорський селищний голова Сергій Забудько, помічник депутата обласної ради Василя Астіона Надія Шалахманова, голова районної ради ветеранів Іван Житніков, соціальний робітник Людмила Губіна. Щирі вітання, квіти, подарунки – все для ювілярки почесного віку.
Катерина Сергіївна щаслива мама, бабуся та прабабуся, адже доля подарувала їй донечку, двох онуків та двох правнуків. Проте життя не завжди балувало винуватицю торжества, бо, як говорить народна мудрість, вік звікувати – не в гостях побувати.
Пережила війну, втратила на ній найдорожчу людину – чоловіка Василя – танкіста, який загинув у грудні 44-го. Закарбувалися в пам’яті ті роки ще й важкою працею, бо в селі лишилися одні жінки, чоловіків забрали на фронт. З юних років Катерина Сергіївна ніколи не цуралася роботи – працювала і кухаркою в тракторній та польовій бригадах, і нянькою в дитсадку, і за телятами доглядала, і грядки полола.
Добре пам’ятає героїня допису як з’явилася на світ її донечка:
- 3-го листопада 41-го року в село зайшли нацисти, я якраз народжувала Ніну. Увійшовши до хати, почали шукати партизан. На що жінка, яка щойно прийняла в мене пологи, вказала на новонароджену – «ось партизан». Німці голосно розсміялися – «кіндер», щось написали німецькою мовою крейдою на дверях, і з того часу ніхто з окупантів більше не заходив до нашого дому.
Доля вела Катерину Сергіївну непростими стежинами: голодомор, лихоліття війни, тяжкі роки післявоєнної відбудови, проте мудрість, наполеглива праця, самовідданість, безмежна любов до своїх близьких дали сили пережити усі негаразди, щоб сьогодні справляти славетний сторічний ювілей. Отож зичимо ювілярці міцного здоров’я та Божого благословення.
Орися ЛАДАТКО.
|